Вміння правильно відчути емоції іншої людини дитині знадобиться у житті, як ключ до гарних взаємин з оточуючими. Емпатія у більшості дітей не з’являється сама собою, цю якість потрібно прищеплювати і розвивати упродовж всього навчання у школі.

Спеціальні заняття, які називаємо «Уроки життя» допоможуть школярам переш за все чітко усвідомлювати власні відчуття та переживання та вчитися співпереживати іншим.

Величезний пласт навчання емпатії закладено у літературних творах. Цей скарб варто використовувати для того, щоб наші діти зростали добрими і чуйними. В українській та зарубіжній літературі є багато персонажів, які варті співчуття. Можна запропонувати дитині, звичайно, тій, яка сама не має серйозних психологічних проблем, уявити себе в ролі психолога, який прагне підтримати персонажа і допомогти йому.

Методика проведення уроку життя «Психолог для героя»

Школяр має описати уявне спілкування між собою та літературним персонажем, і дати відповіді на запитання: «Що відбулося?», «З якої причини», «Як я можу допомогти?», «Які б поради я міг надати герою і всім, хто потрапив у схожу ситуацію».

Принципи написання діалогу з персонажем

1. Атмосфера довіри. Учень повинен добрими словами, переконати уявного співрозмовника, що йому можна довіряти, що літературний герой може повністю покластися на «психолога». Дуже важливо звернути увагу персонажа, що слід говорити лише правду і зовсім нічого не приховувати. Тільки таким чином вийде детально розібратися у ситуації і вийти з неї гідно.

2. Аналіз почуттів. Школяр просить персонажа детально розповісти, що він відчуває, коли згадує про якусь подію. На цьому етапі діти вчаться аналізувати, яким чином їхні слова та дії завдають болю, або навпаки приносять радісні відчуття близьким. Також діти починають більш уважно читати літературні твори, адже розуміють, що всю палітру емоцій автор заклав у персонажа ще при написанні.

3. Розбір дій. Учні пояснюють літературному герою, що його подальші дії залежать від почуттів. Наприклад, якщо людина засмучена, вона може образити байдуже кого. Або, навпаки, коли має гарний настрій, то може зробити багато добрих вчинків. За принципом «навчаючи навчаю», діти роблять висновки самі для себе, і рухаються далі за таксономією Блума: від знання і розуміння до аналізу і синтезу.

4. Від зневіри до впевненості у собі. Учні закликають персонажа не тримати у собі негатив, спілкуватися з позитивними людьми і вірити у власні сили. Вони пропонують конструктивні рішення для вирішення проблем, у яких заплутався літературний герой.

Головна мета подібного прийому, який з успіхом використовується на уроках життя, – це насамперед дати можливість кожному учневі зрозуміти, що у будь-якій, навіть найскладнішій ситуації важливо знайти підтримку. Спілкуючись з героєм в ролі психолога, учні ставлять себе на його місце, переживаючи разом усі негаразди. Саме так прищеплюється емпатія, чуйність і доброта.

Джерело: Антон Муха 9 листопада 2018