Всесвітня історія

Історична наука дає можливість кожному ознайомитись з тенденціями та закономірностями історичного розвитку нашого суспільства, природи, починаючи з найдавніших часів і до сьогодення. Вона аналізує історичний процес у всіх його проявах.

Всесвітня історія покликана показати досвід минулих поколінь, їх помилки та успіхи, щоб ми з вами могли все це проаналізувати та визначити причинно-наслідкові зв'язки тих чи інших подій. Вона є цікавим і актуальним предметом, завдяки якому стає зрозуміло, що минуле нерозривно пов’язане з майбутнім.

Предмет всесвітньої історії охоплює саму історію, історіографію та теоретичну історію. А всесвітній історичний процес вивчається за хронологічними періодами. Сюди входить доісторичний період (кам'яна доба: палеоліт, мезоліт та неоліт), стародавній світ (мідна, бронзова та залізна доба, а також характеристики виникнення писемності, описи становлення землеробства та скотарства, торгівлі, перші стародавні цивілізації тощо), середньовіччя (розвиток сходу та заходу, військової справи, відродження), нова історія (географічні відкриття, революції, політична діяльність) та новітня історія, що включає вже більш сучасний розвиток суспільства, війни, винаходи, рухи за права та відстоювання інтересів, створення світових союзів тощо.

Кожний історичний етап дає можливість зрозуміти процес розвитку людства та розширити кругозір, винести та узагальнити щось корисне для себе.

Даний розділ містить презентації, тематичні уроки та іншу корисну інформацію, яка дозволить зробити урок всесвітньої історії для дітей цікавою та захоплюючою подорожжю у минуле людства.

Виховна робота

Створення умов для всебічного розвитку учня – одне з головних завдань сучасної шкільної освіти. Саме тому, основним спрямуванням виховної діяльності школи є отримання школярем знань, вмінь та навичок поведінки та суспільного досвіду, які стануть йому в нагоді в подальшому житті.

В контексті педагогічної діяльності виховний процес має забезпечувати вплив на дитину, під час якого вона приймає його і таким чином виникає необхідність у самовихованні.

Саме ж поняття виховної роботи можна охарактеризувати як сукупність певних процесів виховної діяльності, в яких приймають участь вчителі, батьки, класний керівник та інші, які покликані, враховуючи умови життя дитини (вік, індивідуальні особливості тощо), сформувати певні риси в учнів, використовуючи при цьому систему планування, організацію та проведення певних виховних дій у класі чи школі.

Держава визначає основні напрямки виховної діяльності в навчальних закладах, основний зміст яких можна охарактеризувати, як: формування патріотичності, національної свідомості; культури мовлення та поваги до традицій, культури та народу; побудова власного світогляду; затвердження моральних принципів; виховання творчої та працелюбної особистості; фізичний та психічний розвиток; освіченість; формування екологічної культури; розвиток талантів, здібностей, створення умов для їх реалізації; оволодіння навичками міжособистісного спілкування тощо.

Варто також зазначити, що сьогодні, завдяки розробкам великої кількості методів виховання, виділяється безліч цікавих форм виховної діяльності. Це й усім відомі класні години, інформаційні повідомлення, бесіди за «круглим столом», гуртки, конференції, колективна творчість, брейн-ринги, конкурси та вікторини, олімпіади, тематичні вечори, свята, тижні культури та науки, клуби за інтересами тощо.

Виховна робота є складним і виваженим процесом, тому потребує комплексного поетапного підходу до своєї організації. Це і процеси аналітичного характеру для визначення основних проблем колективу, на що варто звернути увагу. Постановка цілей – що треба донести до учнів та які заходи при цьому варто використовувати аби врахувати всі обставини середовища та особливості учнів. Складання плану дій та безпосереднє його виконання.

Источник: https://vseosvita.ua/

Джерело: Антон Муха 24 листопада 2018