Голландський натюрморт XVI–XVII століть — своєрідна інтелектуальна гра, де глядачеві пропонувалося розгадати певні знаки. Те, що легко зчитували сучасники, сьогодні зрозуміло не всім і не завжди. Пояснюємо, що означають зображені художниками предмети.
Жан Кальвін” вивчив, що повсякденні речі мають приховане значення, а за будь-яким зображенням повинен стояти моральний урок. Предмети, зображені у натюрморті, багатозначні: їх наділяли повчальним, релігійним чи іншим підтекстом. Наприклад, устриці вважалися еротичним символом, і сучасникам це було очевидно: устриці нібито стимулювали сексуальну потенцію, та й Венера, богиня кохання, народилася з раковини. З одного боку, устриці натякали на мирські спокуси, з іншого — розкрита раковина позначала душу, готову покинути тіло, тобто обіцяла порятунок. Суворих правил, як читати натюрморт, звісно, не існувало, і глядач вгадував на полотні саме ті символи, які хотів бачити. До того ж не можна забувати, що кожен предмет був частиною композиції і його можна було прочитати по-різному — залежно від контексту та загального послання натюрморту.
Аж до XVIII століття букет квітів, як правило, символізував тлінність, адже земні радості так само минущі, як краса квітки. Символіка рослин особливо складна і неоднозначна, і вловити сенс допомагали популярні в Європі XVI–XVII століть книги емблем, де алегоричні ілюстрації та гасла супроводжувалися пояснювальними текстами. Квіткові композиції було непросто інтерпретувати: та сама квітка мала безліч значень, іноді прямо протилежних. Наприклад, нарцис вказував на самозакоханість і водночас вважався символом Богоматері. У натюрмортах, як правило, зберігалися обидва значення образу, і глядач був вільний вибрати один із двох смислів або поєднати їх.
Квіткові композиції часто доповнювалися плодами, дрібними предметами, зображення тварин. Ці образи висловлювали основну думку твору, підкреслюючи мотив швидкоплинності, в'янення, гріховності всього земного та нетлінності чесноти. На картині Яна Давідса де Хема біля основи вази художник зобразив символи тлінності: зів'ялі і зламані квіти, пелюстки, що обсипалися, і засохлі стручки гороху. Ось равлик - він асоціюється з душею грішника. У центрі букета ми бачимо символи скромності та чистоти: польові квіти, фіалки та незабудки. Їх оточують тюльпани, що символізують в'янучу красу і безглузде марнотратство (розведення тюльпанів вважалося в Голландії одним з найбільш суєтних занять і до того ж недешевим); пишні троянди та маки, що нагадують про недовговічність життя. Вінчають композицію дві великі квітки, що мають позитивне значення. Синій ірис уособлює відпущення гріхів і вказує на можливість спасіння через чесноту. Червоний мак, який традиційно асоціювався зі сном і смертю, через своє місце розташування в букеті змінив трактування: тут він позначає спокутну жертву Христа. Інші символи порятунку - це хлібні колоски, а метелик, що сидить на стеблі, уособлює безсмертну душу.
Картина Яна Баумана "Квіти, фрукти та мавпа" - гарний приклад смислової багатошарової та неоднозначності натюрморту та предметів на ньому. На перший погляд, поєднання рослин та тварин здається випадковим. Насправді цей натюрморт також нагадує про швидкоплинність життя та гріховність земного існування. Кожен зображений предмет транслює певну ідею: равлик і ящірка у разі вказують на смертність всього земного; тюльпан, що лежить біля миски з плодами, символізує швидке в'янення; раковини, розкидані на столі, натякають на нерозумну витрату грошей”; а мавпа з персиком вказує на первородний гріх та порочність. З іншого боку, метелик, що пурхає, і плоди: грона винограду, яблука, персики і груші — говорять про безсмертя душі і спокутну жертву Христа. На іншому, алегоричному рівні представлені на картині фрукти, плоди, квіти та тварини позначають чотири стихії: раковини та равлики – воду; метелик - повітря; плоди та квіти - землю; мавпа - вогонь.