Девід Робертс прославився своїми малюнками привезеними з поїздок на Близький Схід. Народився в сім'ї ремісника, закінчив навчання у початковій школі та став підмайстром маляра. У 19 років Девід сам майстром, був театральним художником – декоратором та сценографом. До Робертса прийшла популярність, він працював у великих театрах у Глазго, Единбурзі та Лондоні.
Маючи фотографічну пам'ять та манеру писати з високою точністю прославився своїми картинами, що зображають архітектурні пам'ятки. Популярність художник придбав у 1824 році після своєї подорожі Францією, Бельгією, Голландією та Німеччиною. Журнали охоче купували ці малюнки. Завдяки своєму таланту, Девід Робертс став забезпеченою людиною і задумав продовжити свої художні експедиції. У 1832-1833 роках Робертс провів одинадцять місяців в Іспанії та в Марокко, а в 1838-1839 роках у Єгипті та Палестині, привезені малюнки принесли найбільший успіх.
Подорож до Єгипту розпочалася 11 вересня 1838 року в Марселі. 24 вересня Робертс прибув Олександрію. На кораблі мандрівники піднялися Нілом на південь, до храму Абу-Сімбел. В Олександрії, Каїрі та в Луксорі Робертс зробив безліч малюнків. Але глядачів цікавила і Свята Земля, і у фервралі 1839 художник здійснив подорож через Синай і Петру в Єрусалим та інші святі місця.
Робертс був першим європейським художником, який побачив стародавню столицю кочівників-набатіїв, Петру. Чисельним читачам і глядачам, які побачили і показали її дивовижну красу. 21 липня 1839 року Робертс повернувся до Англії, з собою привіз 272 малюнки, картину, що зображує панораму Каїра, три зошити ескізів та щоденник подорожі. Публікація у 1842-1849 роках альбому гравюр з єгипетських та палестинських картин принесла Робертсу європейську популярність, він став найзнаменитішим художником вікторіанської доби. В 1841 Девід Робертс був обраний членом Королівської Академії.
У 1843 році Д. Робертс знову побував у Франції, Бельгії та Голландії, у 1851 – у північній Італії, через два роки – у Римі та Неаполі, а пізніше – знову у Бельгії та Парижі.