З 1 січня цього року набрав чинності Податковий кодекс України, яким змінено порядок сплати та ставки оподаткування доходів, отриманих від продажу об'єктів нерухомості.
Перш за все, Податковий кодекс визначив, що продажем буде рахуватися будь-який перехід від однією особи до іншої права власності на нерухомість, за винятком успадкування та дарування цієї нерухомості. Отже, якщо ви вирішили продати, або обміняти свою нерухомість — уважно ознайомтеся зі змістом Податкового кодексу України або проконсультуйтесь у фахівців щодо сплати податків. Адже, у відповідності до ст.172.5 ПКУ, сума податку визначається та сплачується самостійно:
- особою, котра продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість до нотаріального посвідчення цих договорів;
- особою, у власності якої перебувала нерухомість та яка відчужена за рішенням суду (суд змінив власника або визнав право власності на нерухомість з іншою особою).
У відповідності до п. 172.1 ст.172 ПКУ, не оподатковується дохід, отриманий від продажу об'єктів нерухомості, а саме: житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій ділянці), не частіше одного разу в межах податкового року, та якщо така нерухомість знаходиться у вашій власності не менше 3 років.
При відчуженні земельної ділянки її розмір не повинен перевищувати норму безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України, залежно від її призначення.
У разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, або іншого об’єкта нерухомості не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ то дохід отриманий від відчуження такої нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об'єкта незавершеного будівництва.
Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (172.3. ст.172 ПКУ).
Під час проведення операцій з продажу об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
Принагідно застерігаємо громадян від спроби мінімізувати сплату податків при укладанні договорів відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, яка, до речі, також зазнала змін, — зміст договорів, що укладаються громадянами, не може суперечити вимогам чинного Законодавства, інтересам держави і суспільства.
Згідно з чинними нормативними актами, податок із доходів фізичних осіб є загальнодержавним податком, що поповнює державний бюджет України. Отже, умисне заниження сплати податку при укладанні Договорів відчуження майна, в тому числі і зазначення в Договорі балансової вартості нерухомості (що вказується у витязі МБТІ), дає підставу відповідним органам вимагати визнання такого Договору недійсним як правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави.
А відповідно до нової редакції ст.228 ЦК України, у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, то, за наявності умислу в обох сторін, у дохід держави стягується все одержане ними за даним правочином.
