ГУ ДФС у Черкаській області звертає увагу на розміщені в базі «ЗІР» питання – відповіді щодо податкових змін – 2017.
1. За якою формою з 01.01.2017 сільськогосподарські товаровиробники подають до ДФС податкову декларацію та уточнюючий розрахунок до неї?
Відповідь: Згідно з п.п 4 п. 2 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України з 1 січня 2017 року втрачає чинність ст.209 ПКУ, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (спецрежим).
Починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року сільськогосподарські товаровиробники (далі – сільгоспвиробники) подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою «0110» за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у якій відображатимуться розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника. У разі якщо в сільгоспвиробника за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі було задеклароване від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом (значення рядка 21 декларації), то такі суми податку, відповідно до п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, переносяться із податкової декларації з ПДВ із позначкою 0121 – 0123, 0130, поданої за останній звітний (податковий) період перебування на спецрежимі (грудень 2016 року/ ІV квартал 2016 року), до податкової декларації з ПДВ із позначкою 0110 (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/ І квартал 2017 року).
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, у разі виявлення починаючи з 01.01.2017 помилок, допущених у податковій декларації з ПДВ з позначками «0121» - «0123» за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок. Зважаючи на те, що починаючи з 01.01.2017 скасовується дія спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій з ПДВ з позначками «0121» - «0123», здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації «0110».
При цьому якщо за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.
Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 03.01.2017 № 8/7/99-99-15-03-02-17 «Про скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства». Питання – відповідь розміщено у категорії 101.20.
2. Чи сплачують з 01.01.2017 єдиний внесок ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?
Відповідь: Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ФОП, у тому числі ФОП платниками єдиного податку, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набувають чинності з 1 січня 2017 року. Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону №2464-VІ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464-VІ).
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ФОП платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пп. 4 (крім ФОП платників єдиного податку) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464-VІ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону №2464-VІ).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 6 частини першої ст. 1 Закону №2464-VІ). У 2017 році – 704 грн. на місяць. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону №2464-VІ). Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить з 1 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 Х 25); з 1 травня 2017 року - 42100 грн. (1684 Х 25); з 1 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 Х 25).
З 01.01.2017 ФОП платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону №2464-VІ у редакції Закону №1774-VІІІ). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, починаючи з 2017 року, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2017 році – 704 грн. на місяць). Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 30.12.2016 №41658/7/99-99-13-02-01-17. Питання – відповідь розміщено у категорії 301.04.02.
3. Яким чином роботодавець розраховує єдиний внесок, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь: Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464-VI застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону №2464-VI). Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці». Так, ст. 3 цього Закону визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону №108/95-ВР). Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну. Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час. Однак роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Питання – відповідь розміщено у категорії 301.04.01.
4. Чи сплачують з 01.01.2017 акцизний податок з роздрібної торгівлі суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж пального з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції?
Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під реалізацією СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування. При цьому під реалізацією пального слід розуміти будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Таким чином з 01.01.2017 операції з реалізації (фізичного відпуску СГ) з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів. Питання – відповідь розміщено у категорії 116.06.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДФС, у якому уся направленість діяльності Державної фіскальної служби України, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями. Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; митна справа; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; електронний цифровий підпис.
Адреса розміщення ресурсу: http://zir.sfs.gov.ua/main
Головне управління ДФС у Черкаській області,
сектор комунікацій
