Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку (далі – Оцінка) яких проведено, є їх Оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до положень ПКУ. Податкові зобов’язань для таких ділянок визначаються із застосуванням відсоткових розмірів ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 274 ПКУ.
Для земельних ділянок, Оцінку яких не проведено, у т.ч. для земельних ділянок за межами населених пунктів, які не є землями сільськогосподарського призначення, граничним показником бази оподаткування є одиниця площі ріллі по області та для визначення податкових зобов’язань для таких ділянок застосовуються відсоткові розміри ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 277 ПКУ.
Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 Оцінка сільськогосподарських земель у 2022 році не індексується. Водночас індексації підлягає (величина коефіцієнта індексації Кф – 1,1) Оцінка земель населених пунктів, у тому числі несільськогосподарського призначення.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22), керуючись нормами ст. 289 ПКУ, а також п. 9 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, поінформувала про застосування за результатами 2021 року для земель, що не належать до сільськогосподарських угідь коефіцієнта індексації Оцінки земель у розмірі 110 відсотків.
Отже, якщо землі суб’єкта господарювання не належать до сільськогосподарських угідь, то для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2022 рік до базової величини Оцінки, що визначена у порядку ст. 277 ПКУ, застосовується величина коефіцієнта індексації – 1,1.
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
