Відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Згідно з п.п. 3 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), якщо фізичні особи – підприємці мають найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, їх зобов’язання, визначені пп. 1 (крім сплати єдиного внеску), 2 – 6, 10, 12 частини другої ст. 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.
Фізичні особи – підприємці протягом 10 днів після демобілізації, звільнення з військової служби або після закінчення лікування (реабілітації) подають до контролюючих органів заяву за формою згідно з додатком 1 до Інструкції № 449 та копію військового квитка або копію відповідного військово-облікового документа, або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або даних про призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується демобілізованою або звільненою з військової служби особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або звільнення з військової служби, або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
При цьому платники єдиного внеску, фізичні особи – підприємці, під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь строк їх військової служби не звільняються від виконання своїх обов’язків платників єдиного внеску, якими вони є відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний внесок самі за себе).
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою – підприємцем у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464 (абзац п’ятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду, та особливого періоду, визначеного Законом № 3543 (абзац сьомий п.п. 6 п. 2 розд. ІV Інструкції № 449).
Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» який набрав чинності 17.03.2022, розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено новим п. 9 прим. 20.
Так, абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105- IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема, фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
