"Летючі голландці" черкаських парковок: чому закон безсилий, а у водіїв здають нерви

У кожному районі Черкас сьогодні можна спостерігати на парковках одну й ту саму сумну картину: автомобілі, власники яких, зважаючи на все, зникли надовго, а швидше за все - назавжди. Спущені шини, шар пилу завтовшки з долоню, а подекуди й сліди колишніх зіткнень. Для водіїв, що кружляють у пошуках вільного місця, такі "пам'ятники" стають справжнім випробуванням на витримку. Але чи варто шукати винних лише серед тих, хто кинув ключі десь торік?

Видання «18000» звернулося до відповідальних відомств, щоб зрозуміти, чому місто не може навести лад на власних стоянках. Відповідь мерії прозвучала майже як витяг з курсу цивільного права: чіпати чуже майно не можна. У міськраді нагадали, що Цивільний кодекс захищає право власника володіти та користуватися своїм транспортом, а чинні Правила паркування взагалі не оперують поняттям «покинутий автомобіль». Ні термінів допустимого простою, ні реєстру «втрат», ні навіть статті в КоАП за вічну стоянку. Виходить, машина може мирно «відстоювати» свій кут роками і міські служби лише розведуть руками: повноважень немає.

Патрульна поліція пропонує свій варіант рішення: тимчасово затримувати чи евакуювати авто можна, але тільки якщо воно серйозно блокує рух чи створює реальну загрозу. І навіть тоді процес супроводжується актами, протоколами та суворою формою від Кабміну. Простіше кажучи, якщо іржавий хетчбек стоїть струнко і не заважає, він офіційно вважається повноправним орендарем ділянки міського асфальту.

Тим часом міська влада не залишається осторонь. Ще у жовтні 2025-го мер Анатолій Бондаренко відкрито визнав: паркувальних місць катастрофічно не вистачає. У планах – нові майданчики від Південно-Західного до Митниці, у пріоритеті – території біля поліклінік, лікарень та ЦНАПів. У центрі вже тестують платні зони, одна з яких успішно працює у ТРЦ "Любава". Ініціатива здорова, але виникає тихе, але наполегливе відчуття: тарифні шлагбауми швидше відфільтрують тих, хто готовий платити за зручність, а ось вічні жителі. парковок, чиї господарі, здається, назавжди втратили зв'язок зі своїми машинами, навряд чи побіжать платити за стоянку. Швидше за все, вони так і залишаться на своїх місцях, поступово обростаючи мохом і перетворюючись на мовчазне дорікання недосконалості людського соціуму.

Поки юристи уточнюють формулювання, а автомобілісти продовжують шукати заповітний вільний квадратний метр, черкаські парковки залишаються полем битви між буквою закону і реальною нестачею інфраструктури в умовах, що сприяють зростанню числа автомобілів, які раптово осиротіли в невстановленому місці. Але, можливо, настав час думати не лише про нові стоянки, а й про механізми, які повернуть асфальт тим, хто ним справді користується?

‹‹ до архіву новин