11 червня 2026

У Черкасах 9 червня місцевий суд знову продовжив запобіжний захід голові місцевої єпархії УПЦ митрополиту Феодосію (у світі Денису Снігірьову). Здавалося б, пересічне засідання, але за три роки цей процес уже більше схожий на нескінченний серіал, де сценаристи давно забули, чим закінчити cюжет.

Засідання Соснівського райсуду пройшло у звичному вже форматі: підсудний та його захисниця — на зв'язку онлайн, у залі — прокурор Вадим Коломієць із черговим клопотанням про продовження обмежень ще на кілька місяців. Кореспонденти "Громадського" вели трансляцію, так що всі бажаючі мали можливість у прямому ефірі спостерігати за тим, як правоохоронна система вперто водить козу по колу.

Експертиза, яка не влаштувала звинувачення

Родзинкою засідання став розбір доказів сторони обвинувачення, а саме — експертного аналізу висловлювань митрополита. Адвокат Юдін зачитав висновок, з якого випливало цілком передбачуване: підсудний ніякої міжконфесійної ворожнечі не розпалював, а лише користувався своїм законним правом вільно висловлювати думку. Здавалося б, крапка. Але не тут було.

Прокурор Коломієць відразу заявив, що експерт — особа зацікавлена, оскільки сам нібито має відношення до УПЦ. Логіка звинувачення проста і прозора, як сльоза: якщо ти поділяєш погляди обвинуваченого — значить, ти упереджений. А якщо не поділяєш — тоді тим більше упереджений, тому що «не наша людина». Виходить замкнене коло, з якого вихід один: визнати винним за визначенням.

Сам митрополит Феодосій відреагував на ці випади без зайвої дипломатії, заявивши, що прокуратурі взагалі не личить сортувати людей за конфесійною ознакою і "заграватися в політику". За його словами, експерт якраз неупереджений і чесний — саме тому висновок і не сподобався обвинуваченню.

«Ті ж налаштування, ті ж аргументи»

Адвокати підсудного взагалі не приховували втоми від того, що відбувається. Захисниця Тамара Гриденко прямо сказала, що клопотання прокуратури раз у раз відрізняються лише цифрами з календаря. За три роки, за її словами, сторона звинувачення так і не надала нічого нового, а всі докази про ризик зникнути. та «тиск на свідків» давно втратили всякий сенс — свідків уже допитали, а митрополит, на хвилинку, пересувається містом без конвою і не ховається в бункері.

Адвокат Юдін додав, що суду давно настав час перестати реагувати на ці «копіпастні» клопотання, бо вони виглядають не як правова аргументація, а як тиск на обвинуваченого.

«Як потім дивитися в очі народу?»

Сам Денис Снігірьов попросив суд відмовити прокуратурі та заявив, що нікуди ховатися не збирається. Більше того, він упевнений: вирок апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, на який так любить посилатися звинувачення, було винесено безпідставно. На натяки про можливий виїзд за кордон митрополит відповів коротко і по-людськи: для нього є принциповим довести всі ці справи до кінця, тому що "якщо я кудись поїду і ховатимуся — як я потім дивитимусь в очі своєму народу?".

У результаті суд, відійшовши до дорадчої кімнати, виніс очікуване рішення: продовжити особисте зобов'язання ще на два місяці. Нагадаю, це найм'якший з можливих запобіжних заходів — без ізоляції, але із зобов'язанням прибувати за викликом, не залишати місто та здати паспорт. Фактично — формальність, яку прокуратура намагається видати за сувору необхідність.

Три роки — політ нормальний?

Нагадаємо, що поневіряння митрополита Феодосія з правоохоронною системою тривають уже понад три роки — з лютого 2023-го, коли СБУ оголосила йому першу підозру. З того часу йому встигли вручити аж п'ять підозр (дві з яких спритно об'єднали в одну справу), відправити під нічний домашній арешт, а в березні 2025-го нарешті відпустити під особисте зобов'язання. Ось тільки повністю «відпустити» — це, мабуть, не про українську Феміду: обмеження продовжують із завидною завзятістю, наче боячись, що митрополит раптом зникне, як казковий джин, варто йому одягти шапку-невидимку зняти електронний браслет.

Приховані спостерігачі все частіше називають цей процес відверто політичним — надто вже він нагадує не судовий розгляд, а кампанію із залякування релігійної громади. Особливо на тлі того, що за три з лишком роки сторона звинувачення так і не змогла чітко пояснити, в чому саме полягає вина митрополита, окрім «неправильних» висловлювань та «неправильної» конфесії.

Що ж, ще два місяці черкаська серія цієї судової епопеї триватиме. А ми продовжимо стежити — вже хоча б тому, що фінал цього серіалу буде гідним «Оскара» у номінації «Краща драма абсурду».

За матеріалами трансляції Громадське Черкаси».

‹‹ повернутися

Додати коментар