Будувати чи повернути: депутати відвели греко-католикам рівно три роки на будівництво храму в Каневі

Канівські депутати нарешті завершили річний земельний квест і роздачею півгектара під культову споруду порадували (або здивували) місцеву громадськість. Йдеться про ділянку на вулиці 206-ї Дивізії, яка затишно розташувалася між автозаправкою та торговим центром. Місце, треба визнати, колоритне та зручне. 

Ідея звести греко-католицький храм та розбити навколо нього затишний сквер витала у повітрі ще з минулого року. Однак шлях від паперової заявки до реального виділення землі виявився буквально смугою перешкод. Земля на обраному п'ятачку виявилася нашпигованою сюрпризами: тут і каналізаційні артерії, і трансформаторні будки, і водяні свердловини.

Міський голова Ігор Ренькас, коментуючи тривалий процес, зізнався, що ділянка та ще "з характером". Довелося враховувати і 100-метрову водоохоронну зону, і 50-метрову санітарну від автозаправки. Комунальники ламали голови, як вписати майбутню церкву в ландшафт підземних труб, але в результаті бюрократичні та інженерні сумніви були успішно «оформлені», і проект отримав "зелене світло".

Втім, депутати, підтримуючи ініціативу, вирішили перестрахуватися та поставили жорстку умову. На проектування, саме будівництво та введення храму в експлуатацію відвели рівно три роки — до 1 липня 2029 року. Якщо на цей час на ділянці не задзвонять дзвони, земля повернеться в лоно комунальної власності.

Звучить як чудовий план, але давайте дивитися правді у вічі. Популярна на Західній Україні греко-католицька конфесія в наших краях — гість нечастий і її парафія не дуже численна. Зведення нових культових споруд сьогодні вимагає не тільки небесного благословення, а й вельми вагомих земних ресурсів. А тому, дивлячись на цей трирічний дедлайн, робиш очевидний висновок: навряд чи забудовник зможе профінансувати проект силами місцевих парафіян, а значить, розрахунок на зовнішнього спонсора, скоріш за все - закордонного. Але найближчі три роки обіцяють бути багатими на сюрпризи: від внутрішніх політичних бур та кадрових перестановок до глобальних геополітичних штормів, які безпосередньо диктують економічні реалії.

Так що дата «1 липня 2029» у рішенні міськради поки що виглядає скоріше як амбітний орієнтир. А тому поява храму або повернення майданчика на баланс місцевої громади залежатимуть від значно складніших матерій, ніж просто наявність бетону та арматури. Що ж, стежитимемо за розвитком подій: чи зможе забудовник подолати не лише підземні колектори, а й життєві шторми, або через три роки канівська земля знову стане просто хорошим шматком комунальної території між заправкою та торговим центром.

Джерело: Провсе

‹‹ до архіву новин