Першокласників поменшало: як Черкащина живе в епоху "негативного зростання"

Пам'ятаєте це почуття? Перше вересня, букети розміром з капот «Таврії», мамині сльози та злякані, але такі цікаві очі семирічок. Цього року на Черкащині цей зворушливий хор знову трохи потихішав. За шкільні парти сіли 7427 наших маленьких громадян. Це на 4% менше, ніж торік. Здавалося б, суха статистика? Ні, це наша з вами реальність, у якій ми живемо не перший десяток років.

Але давайте чесно: ми не самотні в цьому "клубі тихих коридорів». Вся Україна вже четвертий рік поспіль переживає те, що демографи називають гарним терміном «спад», а ми — суворою правдою життя. По країні в перший клас зробили крок близько 243 тисяч дітей. Це майже на 9 тисяч менше, ніж рік тому. Якщо скласти всі втрачені за чотири роки «шкільні голоси», вийде велика цифра — мінус 23%. Відлуння демографічних ям минулих років, помножене на вимушену міграцію, докотилося і до наших підручників.

Однак, якщо дивитися на карту країни, Черкаська область виглядає як міцний середнячок, який просто зменшив темп. Поки в прифронтових регіонах школи рахують кожного учня, у нас ситуація, скажімо так, помірно керована. Ми в одному човні з Вінницею, Львовом та Хмельницьким — там також мінус 4%. А Кіровоградська область так взагалі тримається за своїх школярів із завзятістю танкістів, майже не втративши у цифрах. Ну а Волинь — і зовсім рекордсмен: вони примудрилися виростити аж на шість першокласників більше! (Куди там нам із нашими втратами).

І тут на сцену виходить Міністерство освіти зі своєю кришталевою кулею (тобто прогнозами). Кажуть, що до 2030 року країна може недорахуватись ще 30% першокласників. Що це означає для наших черкаських директорів та завучів? Доведеться включати режим креативного планування. Шкільну мережу потрібно буде перекроювати, а вчителів — перерозподіляти. Можливо, на нас чекає ера малокомплектних класів, де педагог знатиме не просто ім'я, а й групу крові, і улюблену марку пластиліну кожного учня.

Але якщо відкинути сухі цифри зі звітів Інституту освітньої аналітики та регіональних департаментів, погляд змінюється. Менше дітей у класі — адже це не тільки виклик для бюджету. Це шанс. Шанс на те, що вчителька зможе приділити час кожному, що в їдальні не буде черг на годину, а в шкільних коридорах трохи просторіше.

А може бути і навпаки - як у "лихі дев'яності" - будівлі шкіл та дитсадків перепрофілюватимуться під офіси, магазини, розважальні заклади - від такого "негативного розвитку" у нинішніх реаліях та незмінності загальних тенденцій ми теж не застраховані.

Проте, черкаські батьки, не сумуйте через статистику. Головне не те, скільки сьогодні їх зайшло в клас, головне — щоб їм там було тепло, цікаво та по-справжньому затишно. З Днем знань, Черкащино!

Джерело: Прочерк

‹‹ до архіву новин