Тост завдовжки три роки: як черкаські кухонні розмови перетворилися на нескінченний судовий серіал

Зізнайтеся, якби вам у 2012 році, за столом із шашликами, хтось сказав, що сказаний під градусом тост одного разу годинами слухатимуть судді апеляційної інстанції, ви покрутили б пальцем біля скроні. Максимум, чим загрожували такі застільні промови до 2014 — це легкий головний біль ранком і затяжна суперечка з тещею. Але часи змінюються, і те, що раніше було просто «кухонною політикою», сьогодні розгортається у повноцінний, місцями сюрреалістичний юридичний трилер. 

У понеділок, 14 вересня, зал Черкаського апеляційного суду на якийсь час перетворився на студію звукозапису. Феєрію правосуддя вершили над колишнім депутатом міськради від ОПЗЖ Олександром Замирайлом. З людського погляду ситуація, м'яко кажучи, делікатна. Уявіть: ви у себе вдома, в родинному колі, і раптом з'ясовується, що ваш побут, емоції та сімейні застілля стали об'єктом пильної уваги СБУ. Співчувати людині, чиє особисте життя опинилося на операційному столі слідства, як мінімум зрозуміло — нікому не хочеться, щоб його кухня стала надбанням гласності.

Захист на чолі з адвокатом Андрієм Смоляром б'ється за те, що саме прослуховування було незаконним, а тости, мовляв, не утворюють складу злочину. Сам Замирайло, втомлений від цього нескінченного кругообігу, виглядає людиною, яка просто не розуміє, як його приватні бесіди з дружиною переросли в державну справу: "Я хочу продовжити те, що сказав Андрій Олександрович. жодної підстави не було, щоб порушувати проти мене кримінальну справу". І його здивування можна зрозуміти: будь-кому набридло б жити в режимі очікування з грудня 2023 року.

Нагадаємо, цей «серіал» триває вже третій рік. Спочатку — п'ять років ув'язнення за виправдання агресії. Потім — відмова в апеляції у липні 2024-го. Потім втрутився Верховний Суд, який цього року відправив справу на перегляд, щоб, як кажуть, розставити всі крапки над «і». У квітні Замирайло вийшов із СІЗО під заставу у 266 тисяч гривень. І ось ми тут, восени 2026-го.

Що ж слухали судді? Аудіозаписи російською мовою, де звучать ті самі здравиці, які стали каменем спотикання. Прокурор Микола Мартинюк суворо цитував культові фрази: "за перемогу Росії у цій війні", а також побажання "перемоги російської армії над фашизмом на багатостраждальної української землі". 

Захист просив показати дозвіл слідчого судді на встановлення «жучків», але суд клопотання відхилив. Прокуратура, у свою чергу, хоче апгрейду покарання: якщо раніше давали п'ять років, то тепер просять усі вісім. Запобіжний захід — не виїжджати із Черкас без дозволу — продовжено до 9 листопада. Записи слухали довго, але надвечір не дослухали, тож попереду ще як мінімум одне засідання.

Історія Замирайла — це не просто сухі рядки процесуального кодексу. Це криве дзеркало нашого часу, де межі між приватною спальнею та державною безпекою стерлися остаточно. Система старанно «переслуховує» кожен звук, щоб Верховний Суд знову не повернув справу на доопрацювання. Мораль цієї історії проста, як пробка: хочете довголіття та спокою — пийте просто за здоров'я близьких, а геополітику залиште за порогом. Або хоча б не забувайте, що стіни, на жаль, більше не зберігають секретів.

Джерело: Суспільне

‹‹ до архіву новин