Леди за штурвалом, «органіка» замість хімії та врожай всупереч усьому: як черкаські аграрії виживають та перемагають цієї осені

Осінь на Черкащині зазвичай пахне скошеною стернею та важким дизелем. Але цього року до аромату полів додається запах смажених фактів від державної статистики та... жіночої рішучості в кабінах тракторів. Поки влада «ефективно» вирішує демографічні питання села, відправляючи механізаторів на вулицю з повістками, місцеві фермери демонструють справжній майстер-клас із виживання. І, треба сказати, у них це виходить із завидним оптимізмом.

Математика нині безжальна. Паливо підскочило в ціні майже вдвічі (прощайте, сорок гривень за літр, привіт, сто!), а закупівельна ціна на пшеницю, навпаки, впала вдвічі. Що робити розумному господареві в таких умовах? Микола Дубина із села Слобода знайшов геніально-старомодний вихід: раз синтетична хімія вартує як крило від літака, повернімося до витоків. Від дорогої селітри відмовилися повністю, замінивши її тисячами тонн органіки. Екологічно, економно і, відверто кажучи, це чудова саркастична відповідь роздутому ринку.

Але найяскравіша зміна цього сезону криється не в ґрунті, а в кабінах. Завдяки невтомній «турботі» держави про безпеку, яка вважає за краще вилучати чоловічі руки з рідних сіл, штурвали важкої техніки та інші важкості впевнено взяли до своїх рук жінки. У Слободі жінки, такі як Марія Батрак, з ювелірною точністю завантажують сівалки. «Робити треба, а нікому», — філософськи зітхають трудівниці, замінюючи собою забраних чоловіків та батьків. Фермери залучають жіночі бригади на найгарячіші дні, справедливо зауважуючи: жоден суперсучасний штучний інтелект не замінить живої людської праці та душі, вкладеної в землю. Поки високі чини грають у геополітику, ці неймовірні жінки просто годують країну.

Робота в полі перетворилася на повноцінну смугу перешкод. Через постійні повітряні тривоги супутникова навігація божеволіє, тому хай-тек довелося замінити добрими старими механічними маркерами на сівалках. Додайте сюди вологий ґрунт і вперті стебла соняшнику, які так і намагаються забити техніку, — вийде цікава оффроуд-пригода. Але природа, на відміну від чиновників, фермерів любить: осінні дощі у Чернечому та інших селах прийшли рівно вчасно, давши озимим безцінну вологу після посушливого літа. Тепер усе залежить від того, наскільки милостива буде зима.

Незважаючи на шторм, у регіональному департаменті агропромислового розвитку рапортують про тиху, але важливу перемогу. Посівні площі примудрилися збільшити на три тисячі гектарів! Пшениця засіяна вже на три чверті, ячмінь та ріпак активно йдуть до фінішу, а завершити кампанію планується до кінця жовтня.

Так що, доки держава не може забезпечити елементарне - мир та безпеку, зберегти чоловіків у селах, українські фермери не чекають дива. Вони просто заводять трактор, одягають куртки та йдуть у поле. Тому що землі пофіг на світові ціни, логістику та сирени — їй потрібні ті, хто її любитиме. І зараз черкаські жінки з любов'ю повертають їй життя.

Джерело: Суспільне

‹‹ до архіву новин