Черкаський бюджетний «Уроборос»: хто насправді годує регіон?

Є такий персонаж у давньоєгипетській міфології - Уроборос чи змій, що поїдає свій хвіст. Цей образ оптимально лягає у філософський підтекст свіжих фіскальних зведень Черкащини за дев'ять місяців 2026 року. Поки обивателі гадають, які надприбуткові виробництва тягнуть на собі місцеву скарбницю, податкова спокійно розкладає пасьянс. І головна карта в ньому, скажімо так, іронічна.

Абсолютний чемпіон, який забрав на себе аж 27% усіх податкових зборів (понад 8 мільярдів гривень), — це держуправління, оборона та соцстрахування. Тобто, по суті, головний спонсор бюджету — це сам бюджет. Державна машина скидається в загальну кубушку грошима, які їй і виділили. Такий собі фінансовий «Уроборос», який перетравлює казенні кошти, щоб відразу віддати їх частину у вигляді податків назад до скарбниці. Кругообіг гривень у природі Черкащини, гідний підручників з макроекономічної магії. 

Але давайте подивимося на тих, хто реально створює додаткову вартість. І ось тут починається найцікавіше — екскурс у те, як саме добуваються ці гроші.

• Земля та сільгоспсировина.
  На другому місці (4,5 млрд грн) — Сільське господарство. Тут все просто: природа зробила основну брудну роботу, людина зібрала врожай, а маржа осіла у регіональній скарбниці. Це класична ресурсна рента.
• Продукти харчування (агропромислова додаткова вартість).
  Трохи віддалік, з результатом 3,2 млрд грн, розташувалася переробна промисловість. Тут додаткова вартість створюється руками та технологіями: взяли сировину, трансформували її на товар.
• Логістика та посередники (Маржа переміщення).
  Далі у черзі на касу стоїть торгівля (майже 1,9 млрд грн). Її додаткова вартість — це обслуговування переміщення. Товар з точки А переїхав до точки Б, став доступнішим, а торгова надбавка поповнила бюджет.
• Інфраструктурна рента (Базові потреби).
  Енергетики та комунальники (близько 1 млрд грн) монетизують нашу залежність від світла, газу та тепла. До їх продукта не завжди можна доторкнутися, але без нього додаткова вартість решти всіх галузей просто замерзне в темряві.
• Соціальний паритет (Бюджетно-орієнтована додаткова вартість).
  Охорона здоров'я (трохи більше 1 млрд грн), як і держуправління, працює у специфічній парадигмі. Вони продають нам найцінніше — здоров'я, але в рамках жорстких тарифних сіток та державних нормативів, що знову повертає нас до теми перерозподілу.

Де ж прорив? У нематеріальному та базовому

Загальна статистика тішить цифрою: плюс 15,6% (або 4 млрд грн) до минулого року. Але якщо шукати точки реального зростання, то вони сховалися в нішах із зовсім іншою природою вартості:

1. Телеком та інформація (+41,6%).
   Вони продають нам невидимі гігабайти та цифровий зв'язок. Це чиста нематеріальна рента: один раз проклав кабель або написав код — та збирай передплату.
2. Видобуток (+39,9%).
   Тут без поезії: просто копають трохи глибше, витягуючи з надр те, що погано лежить.
3. Громадське харчування та тимчасове розміщення (+30,5%).
   Монетизують базову потребу в їжі та даху над головою, додаючи до цього трохи сервісу та емоцій.

У сухому залишку Черкащина показує стійку, хоч і трохи абсурдну картину. Регіон годує сам себе, перерозподіляє бюджетні гроші, оре на землі, крутить ковбасу і продає один одному послуги, світло та інтернет. Без зайвого пафосу та ілюзій, але з тихою надією на те, що наступного року цей кругообіг стане хоча б на відсоток ефективнішим.

Джерело: Інфо ДПС

‹‹ повернутися

Додати коментар