Триває кампанія декларування доходів за 2016 рік. Нагадаємо, декларацію про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати доходи та самозайняті особи – по строку 3 травня, громадяни для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік – до 31 грудня 2017 року.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Декларацію про майновий стан і доходи слід подавати до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (реєстрації).
Подати декларацію можна особисто або за допомогою уповноваженої особи; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її подання); а для підприємців – за допомогою Електронного кабінету.
При декларуванні доходів застосовуються норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діють на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31 грудня 2016 року.
Додаткову інформацію, детальні консультації та допомогу декларанти можуть отримати у найближчому центрі обслуговування платників.
В рамках деклараційної кампанії – 2017 профільні фахівці головного управління ДФС у Черкаській області майже щодня видають актуальні роз’яснювальні та інформаційні матеріали для декларантів.
Сьогоднішнє роз’яснення – для самозайнятих осіб, зокрема щодо врахування витрат, доходів та відповідальність. Пропонуємо питання - відповіді за темою.
1. Чи включаються до складу доходу самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунковий рахунок?
Відповідь: У разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Книзі обліку доходів та витрат.
2. Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?
Відповідь: При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №884. До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:
оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
а) охоронна та пожежна сигналізація;
б) металеві двері або металеві ролети;
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
г) металеві шафи;
д) вогнестійкий сейф;
е) інформаційна вивіска;
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
з) телекомунікаційні послуги;
и) меблі;
програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;
встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;
виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;
витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;
витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);
витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;
проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;
комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;
сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України «Про нотаріат».
3. Які витрати мають право врахувати арбітражні керуючі, які здійснюють незалежну професійну діяльність, при визначені сукупного чистого доходу?
Відповідь: Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212 визначено, що арбітражний керуючий – фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Статтею 4 Закону №4212 встановлено, що арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, Кодекс не передбачає будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Отже, при визначені сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону №4212, однак, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.
До витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:
орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);
витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;
витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;
витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);
витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
витрати на користування електронною базою законодавства;
витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
придбання канцелярського приладдя;
сплата такими особами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.
4. Які витрати при визначенні сукупного чистого доходу має право врахувати адвокат, що здійснює незалежну професійну діяльність, в тому числі, якщо він надає безоплатну вторинну правову допомогу?
Відповідь: Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:
орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
витрати на користування електронною базою законодавства;
витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
придбання канцелярського приладдя;
сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
програмне забезпечення;
поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465.
При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №885.
Таким чином, при визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови №465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом №1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);
витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.
5. Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення суми податку)?
Відповідь: Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами). Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни. Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).
Рекомендуємо декларантам – 2017 обов’язково переглянути відео огляд про заповнення декларації про майновий стан і доходи:
Тези, презентацію, форму декларації та додатків, відповіді на запитання: http://ck.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv2/279382.html Додаткові запитання декларанти можуть поставити у коментарях до відео або за адресою проекту help_payer@ukr.net
Також інформуємо, що наступного понеділка вийде чергове роз’яснення для декларантів - про декларування іноземних доходів та нагадування для підприємців – платників єдиного податку 1 та 2 груп.
Головне управління ДФС у Черкаській області,
сектор комунікацій
