«Чому я повинен мати довіреність від дружини/доньки для подання податкової звітності – це ж рідня?»

«Втратив Книгу обліку і первинку, а в ДФС вимагають пред’явити для перевірки. Це правильно?»

«Чи мають право в ДФС не прийняти декларацію?»

«Помер директор – він же і бухгалтер ПП. Як бути із звітністю?»

В рамках Всеукраїнського тижня права головне управління ДФС у Черкаській області випустило ряд повідомлень, коментарів та тематичних підбірок. Пропонуємо переглянути актуальні питання-відповіді за темою прав та обов’язків платників податків з Бази знань у «ЗІР», категорії 135.01 та 135.02. Адреса розміщення ресурсу: http://zir.sfs.gov.ua

1. При поданні звітності за іншу особу слід обов’язково підтвердити повноваження і пред’явити довіреність

Питання: Чи необхідно особі при поданні звітності пред’являти ДФС документи, що уповноважують таку особу на подання звітності?

Відповідь: Особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності. Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.

2. Термін зберігання первинних документів 1095 днів з дня подання податкової звітності, потім – в архів

Питання: Які терміни передбачені для зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб’єкта господарювання у тому числі, у випадку коли перевірка контролюючим органом не проводилась більше 1095 днів?

Відповідь: Документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням). Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву. Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності

3. При пошкодженні/знищенні/втраті документів слід у 5-денний строк письмово повідомити про це ДФС та у 90-денний – відновити їх

Питання: Які дії суб’єкта господарювання у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення)?

Відповідь: У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити ДФС за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

4. Копію втраченої податкової звітності можна завірити в ДФС

Питання: Чи може суб’єкт господарювання отримати (завірити) копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати?

Відповідь: Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію податкової звітності, що була раніше подана до органу ДФСУ, у випадку її втрати.

5. ДФС не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст.49 Податкового кодексу

Питання: Чи мають право у ДФС відмовитись прийняти податкову звітність платника податків?

Відповідь: Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України (ПКУ) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Пунктом 49.9 статті 49 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу (ДФС), в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Тобто, посадова особа контролюючого органу не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст.49 ПКУ, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

Згідно із п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

• у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
• у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Зокрема, у разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст.56 ПКУ (пп.49.12.2 п.49.12 ст.49 ПКУ). Відповідно п.49.13 ст.49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування, винна посадова особа контролюючого органу може бути притягнута до відповідальності, відповідно до закону (п.49.14 ст.49 ПКУ).

6. Податкова адреса платника та повідомлення про її зміну

Питання: Як визначається податкова адреса при заповненні податкової звітності платником податків (юридична особа, ФОП або громадянин)?

Відповідь: Згідно з п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова декларація, розрахунок повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема місцезнаходження (місце проживання) платника податків. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (ДФС). Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Пунктом 45.2 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника. Зокрема, фізичним особам, які змінили податкову адресу слід обов’язково повідомити про зміни ДФС за місцем обліку – для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. ФОП, які змінили податкову адресу (переїхали в інший район області або в іншу область), слід одразу повідомити про зміни:

• ДФС за місцем обліку (за попереднім або за новим) – для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків;
• державного реєстратора або нотаріуса за попередньою адресою – для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

7. У разі смерті засновника (він же директор і бухгалтер) податкову звітність подаватиме спадкоємець

Питання: Хто подає звітність у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор/бухгалтер) та відповідає за своєчасність подання звітності такої юрособи?

У разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство. Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. У разі, якщо ніхто у встановлені законодавством строки не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається. З моменту вступу у силу рішення суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов’язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.

Головне управління ДФС у Черкаській області,
відділ комунікацій управління організації роботи