Чи можливе здійснення розрахунків у сфері ЗЕД за операціями з експорту до Російської Федерації та/або до Республіки Білорусь, та чи буде застосована відповідальність у разі ненадходження грошових коштів від таких операцій, якщо граничні терміни розрахунків припадають на період дії воєнного стану?
Відповідно до п.п. 2 п. 17 постанови Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.
Водночас, з урахуванням змін, внесених до Постанови № 18 згідно з постановою Правління НБУ від 08.03.2022 № 44 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18», з 08 березня 2022 року у випадках, передбачених п.п. 2 п. 17 прим. 2 Постанови № 18, кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях (у тому числі ті, що надійшли у період до 08.03.2022), за операціями з експорту товарів можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/ білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.
Пунктом 14 прим. 2 Постанови № 18 визначено, що в період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до частини шостої ст. 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями, зокрема з експорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
