Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» викладено у новій редакції Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-ХIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до частини першої ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надасться за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
При цьому, застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує: державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення і виплата матеріального забезпечення здійснюється робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
Статтею 3 розділу VII Закону №1105-ХIV установлено, що особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правлінням Фонду постановою від 26 грудня 2014 року №37 затверджений Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п.19 вказаного Порядку оригінали та засвідчені копії документів. визначені у пунктах 4-9 Порядку, інші документи, на підставі яких здійснювались нарахування та виплата матеріального забезпечення, зберігаються в персональній справі застрахованої особи (або одержувача допомоги) у робочому органі Фонду, який здійснив виплату матеріального забезпечення, протягом п'яти років.
Отже, з метою реалізації права застрахованих осіб, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, на матеріальне забезпечення, робочі органи Фонду на підставі поданих такими особами документів нараховують та виплачують за рахунок своїх коштів матеріальне забезпечення.
Абзацом сьомим п.1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками Єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, для осіб, зазначених у п.11 цієї частини.
Відповідно до п.11 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, які отримують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності, також є платниками єдиного внеску.
Водночас роботодавці є страхувальниками для осіб, що отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, які згідно із частиною шостою ст. 7 Закону №2464-VI здійснюють нарахування єдиного внеску за таких платників за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Таким чином, оскільки Фонд соціального страхування України не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, то допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів зазначеного Фонду, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Головне управління ДФС у Черкаській області,
сектор комунікацій