ГУ ДФС у Черкаській області, проаналізувавши тематику звернень до територіальних органів фіскальної служби області наводить відповіді на найпоширеніші запитання з місць.
1. Податок на доходи фізичних осіб: оформлення закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичних осіб
Закупівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб можна оформити такими первинними документами, як закупівельний акт і закупівельна відомість. У листі Міністерства фінансів України від 03.12.2004 № 31-03430-01-10/22335 роз’яснено, що закупівельний акт або закупівельна відомість (якщо складається замість акта) повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції, ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів. Крім того, у цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (у разі його утримання).
Детально про це читайте у листі Державної фіскальної служби України від 07.09.2015 №8479/X/99-99-17-02-01-14: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/63949.html
2. Спрощена система: застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють діяльність на ринку
Відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів чи наданні послуг фізичними особами — підприємцями, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.
РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Таким чином, при здійсненні діяльності на ринку фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року менше 1 млн. грн., не зобов'язані застосовувати РРО, проте у разі якщо обсяг їх доходу більше 1 млн. грн., такі підприємці зобов'язані застосовувати РРО відповідно до зазначених вимог Податкового кодексу.
3. Допомога по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику
Відповідно до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах). Заробітна плата обчислюється у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Поважними причинами вважаються тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Період, коли працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та за ним зберігався середній заробіток, з якого не утримувався єдиний внесок, вважається періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому ці місяці та дні виключаються та розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється із заробітної плати за відпрацьований час. Якщо у всіх місяцях розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної причини, у такому випадку застосовується п. 28 Порядку №1266.
Тобто розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. У разі відсутності ставки (окладу) — з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку.
Головне управління ДФС у Черкаській області,
сектор комунікацій