Новітня українська історія наповнена свавіллям влади та звитягами простого люду у боротьбі за їх бачення майбутнього країни. Проте буремним подіям XXI століття не зрівнятися з маштабом збройного повстання Війська Козацького на чолі з Зиновієм Богданом Хмельницьким. Шляхетна особа вирішила пожертвувати власним положенням у Речі Посполитій та прийняти від запорізьких козаків гетьманські клейноди. Повстання швидко стало народним, адже звиклих до бойових дій козаків радо підтримали жителі українських міст та сіл. Визвольна боротьба кипіла з 1648 по 1654 рік, була сповнена як славетними перемогами, так і гіркими поразками, але пам’ять про ті події українці справно бережуть в своїх серцях.
Допомагають тому не тільки уроки історії та пам’ятники по всій Україні, але й Іллінська церква в Суботові, що була збудована за наказом Хмельницького в 1653 році (за іншими данними - 1656 році) та збереглася до наших днів. Цю церкву мав можливість бачити кожен українець на зворотньому боці паперової купюри номіналом 5 гривень. А якщо вам того замало, то сьогодні невелике село Черкаської області Чигиринського району запрошує туристів з усіх куточків нашої держави. Саме тут знайшов свій останній прихисток войовничий гетьман Богдан Хмельницький, саме тут відчувається дух того часу та збудовано чимало цікавих об’єктів. Екскурсія коштує недорого, а церкву можна відвідати безкоштовно. Споруда знаходиться в достойному стані, воно й не дивно, адже це історчна пам’ятка України. Проте мою увагу привернув незрозумілий сарай з табличкою "Каса Екскурсовод" над входом.
А позад "людської будки" можна бачити купу дров. Може то місцеві наготували яблуню та абрикосу щоб готувати шашлик та частувати туристів? Е, ні, то щоб топити "будку" пресловутою буржуйкою!
Так, ви вірно подумали - це ми вже в приміщенні "Каси", екскурсовод просила її не знімати - соромиться. Сарайчик мебльований досить непогано. А ну ж бо, експерти, що то за стиль? Вінтаж, чи може лофт?
Ось так вимушені працювати люди, котрі пишуть наукові роботи, планують цікаву екскурсію та проводять її якнайкраще, щоб не забули українці своїх славетних пращурів. Так, пам’ятати героїв давнини необхідно, але може варто владі помітити й сучасних українців, та врешті-решт організувати достойне приміщення каси хоча б біля пам’ятки всеукраїнського значення?
Источник: Олексій Петрович, 18 березня 2020
Конный спорт в Черкассах набирает обороты: городские власти проверили «лошадиные кадры» в деле
В Черкассах, где ритм жизни обычно задают улицы и офисы, уверенно набирает силу настоящий галоп. Местные чиновники решили не ограничиваться...
Рыба уходит в декрет: когда украинским рыбакам придется сделать паузу
Природа диктует свои условия: у наших подводных друзей важное дело — продолжение рода. Именно поэтому с начала апреля Украина традиционно...
"Сеем, что можем": как черкасские аграрии выживают между мировыми ценами и кадровым кризисом
Нынешняя весна на Черкащине традиционно пахнет не только цветами и прогретой землёй, но и… лёгкой паникой. Посевная-2026 стартовала в режиме...
От диалога к выживанию: черкасским предпринимателям предложили адаптироваться к новым налоговым инициативам
Черкасские ФЛПы собрались на разговор с налоговой службой — не для того, чтобы пожаловаться (хотя и это было), а чтобы...
Крымский беглец в Черкассах: подснежник снова обманул ботаников и расцвел в Холодном Яру
В национальном парке «Холодный Яр» расцвел подснежник складчатый — тот самый, который по всем ботаническим учебникам должен сидеть в Крымских...
Дороги Черкащины: когда ямы становятся достопримечательностями
Пока автолюбители Черкасской области мастерски объезжают «сюрпризы» на трассах, в Службе восстановления инфраструктуры обещают: ремонт дороги Н-16 между Черкассами и...