Жителі Кам'янки цього тижня отримали одразу два неприємні сюрпризи від річки Тясмин. Спочатку вода вирішила піти у відпустку, обмілівши до історичних мінімумів, а потім вирішила нагадати про себе специфічним ароматом. Поки екологи знімають проби, а чиновники шукають кінці в бюрократичних нетрях, городяни гадають: хто відповість за воду, яка раптом стала з характером.

Все почалося 6 березня, коли на місцевій греблі сталася НП. Металева конструкція шлюзу не витримала напруги, і вода ринула крізь пролом, що утворився. Під загрозою підтоплення опинилися мешканці Михайлівської та Березняківської громад, але найголовніша драма розгорнулася не у воді, а у кабінетах.
До 9 березня фахівці Державної екологічної інспекції вже працювали на березі. Відбір проб провели у чотирьох точках: вище та нижче очисних споруд, а також у районі Сміли. Вердикт попередній: кисень у нормі, риба жива, заморів немає. Але є нюанс — вода каламутна і пахне так, як природі начебто не належить. Лабораторія ще працює, і якщо цифри перевищать норму, справу передадуть правоохоронцям. Екологи обіцяють тримати руку на пульсі, але пульс у річки зараз явно нестабільний.
Поки лаборанти чаклують над пробірками, міська влада намагається вирішити головоломку під назвою "хто господар дамби?". Ситуація нагадує сюжет абсурдистської п'єси: критично важливий об'єкт знаходиться на балансі підприємства, якого фактично немає.
Міський голова Кам'янки Володимир Тирон пояснив масштаб лиха та технічний бік питання:
"Не витримав один із трьох шиберів (засувка, – ред.) гідроспоруди, – пояснює мер. – І, по суті, сьогодні Тясмін обмілів до того рівня, яким він був колись до будівництва цієї греблі. Але громадяни Кам'янки та навколишніх сіл звикли до цієї інфраструктури і тому її треба відремонтувати”.
Здавалося б, ламається — ремонтуй. Але в Україні навіть ремонт греблі може впертись у законодавчий глухий кут. На нараді в обласній адміністрації конкретних рішень так і не народилося. Головна проблема — власник. Дамба числиться за Кам'янським спиртовим заводом, що нині належить Фонду держмайна. Проблема в тому, що багатий та знаменитий за часів Української РСР завод нині існує скоріше в документах, ніж у реальності.
"Сьогодні ця дамба належить Кам'янському спиртовому заводу, яким займається Фондо держмайна. На жаль, у їхніх документах або в їх роботах такої послуги, як ремонт чи надання послуг, чи утримання цієї інфраструктури немає. Це має зробити Кам'янський спиртовий завод, який фактично на папері існує, а його немає. і немає директора тут", — розводить руками Володимир Тирон.
Виходить замкнене коло: ремонтувати треба, гроші потрібні, а запитати нема з кого. Єдиний вихід, який бачить влада — передати споруду на баланс громади. Звучить логічно, але бюрократична машина працює неквапом.
"Напрацювали ми рішення вчора: передати його терміново на баланс громади. Це правильний спосіб, але тривалий. Як запевнили фахівці, це на рік щонайменше ", — зазначає мер.
Рік — це довго, коли вода вже пішла, а запах з'явився. Щоб уникнути ще й епідеміологічних проблем, фахівці Держпродспоживслужби вже інструктують населення: кип'ятити воду, стежити за гігієною та побоюватися гепатиту А.
Влада обіцяє не сидіти склавши руки і шукати законні шляхи разом з обласним керівництвом.
"Тут треба робити тільки все згідно з проектно-кошторисною документацією та відповідними засобами, але треба вирішувати. і ми на цьому не зупиняємось і думаю, що найближчим часом будемо шукати разом з обласною владою шляхи вирішення цієї проблеми", — запевнив Володимир Тирон.
Народний депутат Сергій Рудик тим часом нагадав, що приватизувати цю споруду не можна в жодному разі — вона має залишитися державною чи комунальною. Поки що Кам'янка чекає: або диво-ремонту, або закінчення річної процедури передачі балансу. А річка Тясмин поки плине собі далі, каламутна та пахуча, нагадуючи, що природа не любить чекати, доки бюрократія знайде власника.
На Уманщині водій влаштував квест "Наздожени хвостатого". Спойлер: жодна тварина не постраждала
Якщо вам здається, що ваш понеділок розпочався не надто вдало, просто порадуйтеся, що ви не той самий громадянин, який 30...
Дрова, шахраї та «держпідтримка»: як у трьох областях продають те, чого не існує
Поки одні громадяни чесно колють березові цурки на зиму, інші громадяни — більш заповзятливі — колють гроші з довірливих покупців....
Зупинка-солярій: у Черкасах пасажирам запропонували смажитися під склом замість колишньої тіні
Жителі Південно-Західного району Черкас несподівано для себе виявили, що чекати на автобус тепер можна з бонусом у вигляді безкоштовної засмаги....
Черкаські рибалки видихають: бюрократія відступає, а «квитки на воду» віднині живуть цілий місяць!
Маємо чудові новини, від яких у всіх, хто товаришує з вудкою та мотором, напевно почастішало серцебиття. З першого серпня черкаські...
Берегти кожну калюжу: лісові колії у Холодному Яру виявились домівкою для червонокнижних реліктів
Місцеві біологи здійснили справжній прорив, зафіксувавши на території парку те, чого тут ніколи не бачили. Спойлер: йдеться не про снігову...
Готуємось до осінніх блекаутів: Черкаси йдуть у шкільний автономний режим
Готуватися до осені у Черкасах вирішили максимально ґрунтовно. Бригади «Черкаситеплокомуненерго» не покладаючи рук монтують гібридні електростанції для шкіл...
500 євро за "європейську мрію": черкащанин не вгадав із "тарифом" і тепер має справу з поліцією
43-річний житель Черкаської області, мабуть, довго обмірковував, як йому вирватися за межі рідної країни, і врешті-решт вибрав, як йому здавалося...
Зелений десант на варті чистоти: Ірклій чекає на оздоровлення
Місцеві комунальники вирішили не чекати милостей від природи, а взяти справу у свої руки — буквально виливши у русло дві...
Парковий апгрейд по-черкаськи: градоначальник приймав звіт, а водна гладь уже зустрічає гостей
Чудові новини з наших зелених зон! Головний парк Черкас, який останнім часом служив чудовою декорацією для міського квесту «знайди стежку...
Мистецтво чекати на маршрутку: як на Канівщині відроджують «зупинковий» ренесанс
Виявляється, традиція художньо оформлених зупинок жива! На Канівщині вирішили відродити ці старі добрі звичаї з урахуванням сучасних реалій та людського...