З окопів до опенспейсу: як у Черкасах готуються допомогти ветеранам знайти своє місце у майбутньому мирному житті

Повернення до цвільного життя після демобілізації, та ще й із зони бойових дій — завдання із зірочкою. Це трохи схоже на спробу користуватися смартфоном у зимових рукавичках: начебто все знайоме, але нічого не працює так, як раніше. Щоб цей перехід був максимально безболісним, у Черкасах активно вибудовують систему підтримки для тих, хто повертатиметься додому.

Нещодавно у місті пройшов круглий стіл, який зібрав представників влади, служб зайнятості та бізнесу. Головна думка зустрічі, яку озвучила заступник міського голови Марина Гаркава, проста і людяна: людина, яка повернулася зі служби, не повинна залишатися віч-на-віч з купою бюрократичних питань. Завдання влади та суспільства — створити для нього зрозумілий «навігатор»: від першого візиту до профільного центру до отримання нової професії або виходу на роботу. 

Причому йдеться не просто про те, щоб «закрити вакансію». Йдеться про те, щоб новачок комфортно влився у колектив. Адже корпоративні тімбілдінги та дедлайни за квартальними звітами — це все ж таки трохи інший вид стресу, до якого потрібно звикнути.

Уроки історії: як це робили за океаном

До речі, нам не потрібно винаходити велосипед, адже ця проблема має відмінну «шпаргалку» у вигляді досвіду тих самих США. Американці пройшли через тяжку школу реабілітації демобілізованих солдатів. Причому не лише з переможної Другої Світової, але і з програних або з тих, що досягли своїх цілей конфліктів - після В'єтнаму, а пізніше — Іраку та Афганістану. Спочатку вони думали, що урочистої зустрічі в аеропорту та медалі достатньо. Але життя швидко показало, що героєві потрібне не тільки спасибі, а й іпотека, психолог і робота.

Вони зрозуміли, що справжній успіх приносить лише комплексний підхід: спеціальні HR-програми, навчання нових навичок і, що найважливіше, робота з самими роботодавцями. Бізнес повинен розуміти, що людина, яка раніше координувала складні операції в зоні ризику, може спочатку нервово реагувати на аркуш паперу, що застряг у принтері. Черкаський досвід якраз рухається в цьому ж, єдино вірному напрямку — створюючи екосистему взаєморозуміння між ветераном та роботодавцем.

Слон у кімнаті: економіка та мир

Але давайте подивимося правді у вічі. Можна створити ідеальні програми перекваліфікації, найняти найкращих психологів і провести сотні зустрічей із бізнесом. Але якщо економіка буксує, все це впирається в одну просту істину: роботодавці просто не можуть наймати людей, якщо вони не мають ресурсів.

Робота, здорова економіка — це фундамент, на якому взагалі будується будь-яке працевлаштування. Бізнесу потрібні стабільність, передбачуваність та можливість планувати майбутнє, щоб відкривати нові робочі місця та адаптувати співробітників.

І тут ми підходимо до найголовнішого макроекономічного фактору. Для збереження та зростання економіки життєво необхідно якнайшвидше укласти стійкий, довгостроковий світ. Світ — це не просто гарна політична ціль. Це головний стимул для бізнесу, це інвестиції, це відкриті ринки і, зрештою, це ті самі робочі місця, які чекають на ветеранів.

Поки чиновники та бізнесмени в Черкасах малюють правильні алгоритми працевлаштування, весь світ тримає кулаки за те, щоб настала та стабільність. Не перемир'я з каменем на серці, кийком за спиною та готовністю знову влізти у бійку, а саме стійкий світ з усіма точками над "і". Тому що найкращий подарунок для людини, яка повернулася додому, — це не просто трудовий договір, а можливість будувати майбутнє в процвітаючій, мирній країні, де його унікальний досвід (наприклад, вміння зберігати крижаний спокій у будь-якій ситуації) гідно оцінять.

Джерело: Ппрес-служба Черкаської міськради

‹‹ до архіву новин