Каштановий бум у Черкасах: гроші під ногами, але піднімати нема кому

Осінь у Черкасах пахне не лише листям та кавою, а й виразним ароматом халяви. Під ногами городян буквально розсипано живі гривні — округлі, коричневі, глянсові. Йдеться, звичайно, про кінський каштан, сезон збору якого стартував ще в двадцятих числах вересня. Ось тільки цього року «каштанова лихоманка» помітно зменшила оберти, і причини цього, м'яко кажучи, багатогранні.

Пенсіонерки vs гравітація

На бульварі Шевченка можна спостерігати зворушливу картину: Людмила разом зі своєю 88-річною мамою методично наповнюють пакети блискучими плодами. Жінка зізнається, що раніше таким не займалася, але коли пенсія ледь покриває мобільний зв'язок та інтернет, філософія проста — «навіщо грошам валятися на асфальті, якщо я ще в змозі нахилитися?». За день у неї виходить 50-70 кілограмів, а це, на хвилиночку, до п'ятисот гривень. Непоганий бонус до скромної пенсії, погодьтеся.

Курс каштану: стабільніший за гривню

Скупники пропонують від чотирьох до восьми гривень за кілограм — залежно від жадібності пункту прийому. Підприємець Василь Квітка, який тримає у місті цілу мережу з п'яти точок, щедро сплачує верхню планку. Двадцять кіло в його руках миттєво перетворюються на 160 гривень. Основні постачальники — діти та пенсіонери. Щодня через його склади проходить до двох тонн сировини, яка потім їде на переробні бази.

Урожай-2026: сумна арифметика

А ось тепер ложка дьогтю в каштановій бочці. Якщо минулого року Квітка заготовив близько ста тонн, то в нинішньому сезоні планка скромніша за — максимум сорок. Виною всьому примхлива погода, через яку дерева вирішили, що можна відпочити. Підтверджує сумну статистику і Наталія Чорна з житомирського підприємства, куди звозять сушений каштан з усієї країни для експорту до Європи. За її словами, урожай впав до тридцяти відсотків від торішньої, а сушеної сировини до них не надійшло взагалі жодного грамуи.

Чому каштани гниють, а не заробляють?

І тут ми підходимо до самого пікантного питання. Каштан — штука важка. Мішок у тридцять-сорок кілограмів — це вам не пакетик із круасанами із супермаркету. А тепер уявіть: молодий міцний чоловік тягне вулицею важкий мішок, потіє, крехтить, привертає увагу. У нинішніх реаліях така демонстрація фізичної форми та вільного часу — заняття, скажімо так, ризиковане. Краще вже каштанам мирно гнити під деревами, ніж їх збирачеві — пояснювати комусь у камуфляжі, чому він не на передовій, а на бульварі Шевченка із пакетом. Тож весь тягар каштанового бізнесу ліг на тендітні плечі бабусь та підлітків. Гендерний парадокс у всій красі.

Навіщо Європі наші каштани?

Якщо ви думали, що каштани потрібні лише для виробів у дитячому садку, ви дуже помилялися. Кандидат сільськогосподарських наук Олександр Коробко пояснює: у цих блискучих кульках ховається справжній хімічний скарб. Есцин — основа багатьох препаратів від варикозу (привіт усім, хто цілий день на ногах). Сапоніни — природні «мильні» речовини, з яких виготовляють екологічні миючі засоби. До речі, якщо ви помічали після дощу піну на асфальті під розчавленими каштанами — це вони і є, працюють безкоштовно. А ще ведуться дослідження щодо застосування каштанових екстрактів в імунології. Так що ваш мішок з бульвару — це, по суті, майбутня європейська пігулка або екогель для душу.

Звідси добра порада: якщо ви пенсіонер, школяр або просто людина, якій не небезпечно з'явитися на вулиці, — виходьте на полювання. Гроші буквально валяються під ногами, а каштанам все одно прикро гнити даремно.

Джерело: Суспільне

‹‹ до архіву новин