Елітним котеджам сказали «ні»: Верховний Суд повернув громаді 18 га берега Канівського водосховища

Пам'ятаєте ті мальовничі 18 гектарів біля Дніпра на Черкащині, де хтось уже подумки розставляв шезлонги майбутнього елітного селища? Забудьте. Земля, яка за законом мала охороняти береги Канівського водосховища, повертається туди, де їй і місце — у комунальну власність. Не в приватні руки, не під котеджі, а назад - до людей та до природи.

Як зазначили в Офісі генпрокурора, ситуація була класичною: «хотіли як краще», а вийшло — як завжди, коли забувають про закон. Або забувають, що можливість себе кришувати не може бути вічною в нашому мінливому світі. Прокурорам довелося доводити в судах, що передача ділянок юридичній особі під приводом "існуючої нерухомості" була не більш ніж гарною обгорткою для зовсім інших планів.

І ось тут — момент для легкої філософської паузи. Адже вода, як і справедливість, не терпить суєти та обхідних шляхів. Вона тече туди, куди повинна, і рано чи пізно повертає все на свої місця. Земля біля річки — це не просто квадратні метри. Це пам'ять ландшафту, подих екосистеми і, якщо вдуматися, спільний будинок для всіх, хто мешкає поряд.

Ключові формулювання з офіційного повідомлення варто дослівно процитувати — вони звучать як вирок ілюзіям вседозволеності:

"За законом ці землі мають особливий режим використання: вони не підлягають приватизації і не можуть використовуватися під забудову", - зазначили в Офісі Генпрокурора.

І трохи нижче — ще більш відверто:

«Насправді, під виглядом законного відведення планувалася забудова територій, які за законом повинні залишатися у комунальній власності та мають водоохоронне значення. Товариство збиралося звести там елітне котеджне селище.

Але фінал цієї історії — не про розчарування, а про відновлення балансу. Верховний Суд відмовив у перегляді справи: крапку поставлено. І це гарна нагода згадати просту істину: іноді закон — це не просто рядки в кодексі, а спосіб сказати «стоп» там, де жадібність намагається обігнати здоровий глузд. 

Отже, дорогі мрійники про заміську віллу біля води: природа, закон і трохи іронії долі знову опинилися не на боці групи осіб, які забули про закони діалектики, що працюють у всіх верствах людського соціуму. Якщо ти вчора був героєм та "елітарієм", це не означає, що сьогодні у тебе не відберуть раніше чесно зароблене / накрадене, а твої діти не стануть ізгоями, що соромляться твого імені. А дніпровські береги, як і раніше, зустрічатимуть тихі світанки, незалежно від того, хто на них зводить / зносить огорожі чергових "елітних" поселенців.

Джерело: 18000.

‹‹ до архіву новин