Налоговая справка ГФС
Владимир 13-06-2012 8:50
відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
заяви за ф. N 1-ОПП або за ф. N 5-ОПП із позначкою «Зміни» та виписки або витягу з Єдиного державного реєстру, поданих платником податків до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням.
Платники податків зобов’язані протягом 10 календарних днів від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаної із зміною адміністративно-територіальної одиниці, подати до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) заяву за ф. N 1-ОПП або за ф. N 5-ОПП ( пп. 10.1.2 п. 10.1 р. X Порядку).
У разі отримання органом державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків документів або відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків такий орган протягом десяти робочих днів від дня отримання документів або відомостей направляє до органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) інформаційний лист та копії таких документів або відомостей. Про направлення листа робиться позначка у полі «Примітка» в журналі за ф. N 2-ОПП (за ф. N 7-ОПП) (пп. 10.1.3 п. 10.1 р. X Порядку).
В органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:
закінчення поточного бюджетного року у разі реєстрації зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків, яким згідно з частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду;
закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган державної податкової служби вже повідомив платника податків про її проведення;
повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;
закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов’язань або закінчення процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов’язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами державної податкової служби прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків (пп. 10.1.4 п. 10.1 р. X Порядку).
Орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків формує та направляє до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків пакет документів для взяття на облік такого платника податків протягом:
п’яти робочих днів після спливання строку, на який було продовжено перебування на обліку платника податків згідно з підпунктом 10.1.4 цього пункту, та якщо такий строк був більшим одного місяця;
місяця після отримання документів або відомостей згідно з пп. 10.1.1 чи пп. 10.1.3 цього пункту - в інших випадках.
Якщо за попереднім місцем обліку не проводилась документальна планова перевірка платника податків, то від органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) до органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків надсилається повідомлення, у якому зазначається, що така перевірка не проводилась і з яких причин, та надається інформація про документальні позапланові перевірки такого платника податків (пп. 10.1.5 п. 10.1 р. X Порядку).
Протягом п’яти робочих днів після надходження облікової справи та документів згідно з пп. 10.1.5 цього пункту орган державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік, про що вносить відповідні зміни до облікової справи, Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.
До взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Після взяття на облік платника податків та повернення ним довідки за ф. N 4-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, орган державної податкової служби видає платнику податків нову довідку за ф. N 4-ОПП у порядку, встановленому п. 9.4 р. IX цього Порядку (пп. 10.1.6 п. 10.1 р. X Порядку).
Після надходження повідомлення за ф. N 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) пакет документів в електронному вигляді (пп. 10.1.7 п. 10.1 р. X Порядку).
Канівська ОДПІ
Ирина 12-06-2012 22:33
Золотоніська ОДПІ
Юлия 12-06-2012 19:19
Золотоніська ОДПІ
я, підприємець 12-06-2012 18:56
Золотоніська ОДПІ
Владимир 12-06-2012 14:30
Золотоніська ОДПІ
Валентина 12-06-2012 11:47
Золотоніська ОДПІ
Валентина 12-06-2012 11:36
Золотоніська ОДПІ
Леонид 11-06-2012 21:48
При даруванні нерухомого майна між громадянами, які мають перший ступень споріднення ставка податку буде становити 0%, при умові що обдарований і дарувальник мають статус резидента України.
Статус резидента, якщо особа не є громадянином України, визначається відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ.
Фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;
- якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Дякуємо за Ваше запитання.
Уманська ОДПІ
Юлия 11-06-2012 18:7
Таке поняття, як часткове припинення діяльності, не передбачено діючим податковим законодавством.
Приватний підприємець має право вносити зміни в перелік видів діяльності, які він обрав.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у свідоцтві фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку зазначається, зокрема, обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД.
При цьому, до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо видів господарської діяльності (п. 299.12 ст. 299 ПКУ).
Уманська ОДПІ
Анна 11-06-2012 18:6
Підприємець може взяти відпустку не проводячи у цей час господарську діяльність. Звільнення від сплати єдиного податку надається на один календарний місяць у рік.
Органи ДПС здійснюють нарахування авансових внесків відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу для платників єдиного податку груп 1 і 2 на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо строку тимчасової втрати працездатності. Отже, підприємець для підтвердження періоду відпустки повинен подати заяву у довільній формі до органу ДПС за місцем обліку.
Заяву рекомендуємо подати не пізніше ніж за місяць до відпустки.
Тимчасове припинення діяльності не передбачено діючим податковим законодавством.
Питання щодо сплати внесків до Пенсійного фонду рекомендуємо задавати безпосередньо до Пенсійного фонду.
Уманська ОДПІ
Леонид 11-06-2012 13:0
Відповідно до Податкового кодексу України на розмір податку буде впливати Ваш статус як резидента чи нерезидента.
В першому випадку ставка податку буде в розмірі 0% ( п.п.174.2.1 п.174.2. ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 – VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)), в другому - 15(17)% (174.2.3. п.174.2. ст.174 ПКУ).
Щодо оподаткування за ставкою 15(17)%.
Так, відповідно до пункту 170.10 статті 170 ПКУ , доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – нерезидентом на території України у вигляді подарунку, здійснюється згідно із нормами статті 174 ПКУ (тобто за правилами, встановленими для оподаткування спадщини).
Відповідно до підпункту 174.2.3 пункту 174.2 статті 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку, визначена в пункті 167.1 статті 167 ПКУ (15 % та/або 17%).
Таким чином, у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Тобто ставку податку, що становить 15 % (абзац 1 пункту 167.1 статті 167 ПКУ) та якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставку податку у розмірі 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 % (абзац 2 пункту 167.1 статті 167 ПКУ).
Щодо визначення статусу особи, як резидента.
Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ, фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою обкладення цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на зарахування податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого — четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи. У разі якщо у розділі IV ПКУ використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа — резидент».
Уманська ОДПІ
бухгалтер 13-06-2012 9:45
Канівська ОДПІ