Налоговая справка ГФС

          Доброго дня! Відовідно до статті 9 розділу І Податкового кодексу від 02.12.10 № 2755-VІ плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, які є обов’язковими до сплати на усій території України, і в повному обсязі зараховується до місцевого бюджету за місцем  розташування земельної ділянки.
Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу плата за землю об`єднує  два обов’язкові платежі – земельний податок та орендну плату за земельні ділянки  державної та комунальної власності.
Згідно зі статтею 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу платником орендної плати  є орендар земельної ділянки на підставі укладеного договору оренди на земельну ділянку. Обов`язковою умовою оренди є платність, тобто розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.  Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
 не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
 не може перевищувати:
- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати  за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.          Відовідно до статті 9 розділу І Податкового кодексу від 02.12.10 № 2755-VІ плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, які є обов’язковими до сплати на усій території України, і в повному обсязі зараховується до місцевого бюджету за місцем  розташування земельної ділянки.
Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу плата за землю об`єднує  два обов’язкові платежі – земельний податок та орендну плату за земельні ділянки  державної та комунальної власності.
Згідно зі статтею 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу платником орендної плати  є орендар земельної ділянки на підставі укладеного договору оренди на земельну ділянку. Обов`язковою умовою оренди є платність, тобто розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.  Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
 не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
 не може перевищувати:
- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати  за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

 

ДПС у Черкаській області

Порядок отримання довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 (далі – Порядок). Відповідно до п. 1 Порядку платник податку - резидент, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання (далі - платник податку), зобов’язаний подати до органу державної податкової служби декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) для отримання довідки органу державної податкової служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку (далі - довідка). Згідно із п. 2 Порядку декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку до органу державної податкової служби за податковою адресою не пізніше ніж протягом 60 календарних днів, що передують виїзду платника податку за кордон на постійне місце проживання. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації). Відповідно до п. 3, п. 4 та п. 5 Порядку протягом 30 календарних днів з дня отримання декларації орган державної податкової служби зобов'язаний визначити податкове зобов'язання платника податку та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов'язань - видати довідку платнику податку. Платник податку зобов'язаний у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов'язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Документ, що підтверджує сплату податку на доходи фізичних осіб (квитанція банку, платіжне доручення), пред'являється платником податку органу державної податкової служби для отримання довідки. Довідка засвідчується підписом начальника органу державної податкової служби і скріплюється печаткою. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі. При цьому, форма довідки визначена наказом ДПА України від 22.12.2010 № 981 "Про затвердження форми Довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку".

 

Податковим кодексом України передбачено право платника на податкову знижку. Так, згідно зі ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення власного оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Підготовчі курси – додаткова послуга навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу до навчального закладу. Навчання на таких курсах не є обов'язковим, не зараховується до загального курсу навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до вузу і оплачується відповідно до окремого договору, тому включення до податкового кредиту оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузу чинним законодавством не передбачено.

 

Відповідно до пп.165.1.14 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із п. 170.11 ст. 170 розділу IV ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Отже, платник податку, який отримує аліменти від нерезидента зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок до бюджету за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 

Доброго дня! Витрати на збут ( витрати на рекламу та дослідження ринку(маркетинг)) беруть участь при обчисленні ПДФО.

Ви подаєте лише поквартальну податкову декларацію.

Така декларація по Інтернерту не приймається. Вона має бути заповнена огсобисто. Можете її направити листом з повідомлення через поштове відділеня з обов'язковим переліком кількості заповнених листків декларації.

Відповідь: Згідно з п.п. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом. При цьому, ПКУ установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата (п.п.164.4.2 п.164.4 ст.164 ПКУ).

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.

Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.

 

Для віднесення на витрати документи мають бути оформлені у відповідності до стандартів бухобліку.

Доброго дня! Відповідно до п.323.1 ст.323 розділу ХVІ „Збір за спеціальне використання води” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п.324.1 ст.324 ПКУ). Згідно із пп.324.4.1. п.324.4. ст.324. ПКУ збір не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок). Суб’єкт господарювання, що використовує воду лише для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, є платником збору за спеціальне водокористування. Відповідно до п.326.2 ст.326 ПКУ збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів. Cуб’єкт господарювання є платником збору за спеціальне використання води у разі укладання договору на поставку води безпосередньо з Водоканалом.

ДПС у Черкаській області

Ні, не потрібно (ст. 292 Податкового кодексу).

Доброго дня! Реєстрація в органах ДПС здійснюється за місцем реєстрації.