Налоговая справка ГФС

    Статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (зі змінами і доповненнями) (далі – Указ №727/98) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – Кодекс), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно із розділом ІІІ ПКУ. При цьому, розділ ІІ Кодексу набирає чинності з 1 квітня 2011 року. Згідно із п. 145.1 ст. 145 Кодексу рухоме та нерухоме майно входить до переліку класифікації груп основних засобів та інших необоротних активів. Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у ст. 138 розділу ІІІ Кодексу, відповідно до якої до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів та амортизація (абз. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Кодексу). Вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділу ІІІ Кодексу. Однак, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Згідно із ст.2 Закону №996 дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, та що ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено. Тобто, до складу валових витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включається вартість придбаного рухомого та нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації.
 

Статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (зі змінами і доповненнями) (далі – Указ №727/98) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – Кодекс), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно із розділом ІІІ ПКУ. При цьому, розділ ІІ Кодексу набирає чинності з 1 квітня 2011 року. Згідно із п. 145.1 ст. 145 Кодексу рухоме та нерухоме майно входить до переліку класифікації груп основних засобів та інших необоротних активів. Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у ст. 138 розділу ІІІ Кодексу, відповідно до якої до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів та амортизація (абз. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Кодексу). Вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділу ІІІ Кодексу. Однак, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Згідно із ст.2 Закону №996 дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, та що ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено. Тобто, до складу валових витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включається вартість придбаного рухомого та нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації. Також до складу валових витрат не включаються витрати по обслуговуванню автомобіля
 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. При цьому, оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат включаються тільки витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату. Проте слід враховувати, що фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. За 3 квартал Вам звітувати не потрібно.
 

Доброго дня!  Платники єдиного податку інколи Свідоцтво про сплату єдиного податку називають "патентом", у Вас є податковий документ, патент не придбавається.

Доброго дня! Платниками плати за землю є : власники земельних ділянок, земельних часток( паїв) та землекористувачи. Ви орендує землю у Місьвиконкому та сплачуєте орендну плату, плата за землю у такому випадку не справляється.

Відповідно до ст.. 181.1 ПКУ  Ви зобов’язані зареєструватися платником ПДВ. Вам необхідно подати заяву до органів ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій (300 тис. без урахування ПДВ)

Виникають податкові зобов’язання з податку на прибуток.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків

Доброго дня! Стаття 250 Кодексу " Порядок подання податкової звітності та сплати податку" надає відповідь на Ваше питання. Якщо Ви подали заяву, що не плануєте здійснювати діяльність - декларацію подавати не потрібно.

Відповідно до п. 14.1.225 розділу 1 Загальних положень роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за к4ористування або за надання прав на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літернатурні твори, твори мистецтва або науки, ваключаючи комп'ютерні  програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кіноматографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком  на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном і.т.д.