Налоговая справка ГФС

Пані Ольго!  

Дохід виплачений само зайнятій особі до 01.01.2011 року необхідно було відображати за ознакою «42»

З 01.01.2011року у зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України дохід, виплачений само зайнятій особі ( пп.165.1.36 п.165.1 ст. 165, ст.. 177 та 178 розділу 4) зазаначакється за ознакою доходу «157»

Іншої статті, яка б дозволяла включення до складу витрат витрати на придбання основних засобів немає. При формуванні складу витрат керуватися потрібно виключно Р.ІІІ Податкового кодексу України.

 Дія постачальника не правомірна. Формою  податкової накладної не передбачений рядок, в якому необхідно відображати даний збір.

Правильно

Пані Ольго!   Нормативи для віднесення до основних засобів визначено у п.п.14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а в 2011 році - з урахуванням п.14 підрозділу 4 розділу ХХ.  Група основних засобів визначається виходячи із класифікації груп основних засобів та інших необоротних актиів, зазначеним у статті145.

Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено. Отже, до складу валових витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включається сума амортизації основних засобів.

 Позиція податкових органів щодо права СГ-ФОП на включення сум податку на додану вартість по придбанню основних фондів до складу податкового кредиту:

Згідно зі ст.51 розд.Vрозд.І книги першої Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N435-IVвизначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з ст.2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі по тексту Закон №168/97-ВР) платником податку на додану вартість є будь – яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник згідно з вимогами ст.9 Закону №168/97-ВР.

Визначення терміну „фізична особа” – громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства, яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України наведено в п.1.2 ст.1 Закону №168-97-ВР.  

Якщо фізична особа – підприємець реєструється платником податку на додану вартість згідно з ст.2  та ст.9 Закону №168-97-ВР, то на таку фізичну особу – підприємця поширюється дія Закону №168-97-ВР. Відповідно і загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість для фізичних осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, регламентується п.7.4 ст.7 Закону №168-97-ВР.

 Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168-97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставками, встановленими п.6.1 ст.6 та ст.81 Закону3 №168-97-ВР, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168-97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168-97-ВР).

 Тобто, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, Законом №168-97-ВР не передбачено.

Відповідно до п.3.4 ст.3 „Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. N166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за N250/2054 (з урахуванням змін і доповнень), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N996-XIV зі змінами і доповненнями (далі по тексту – Закон N996-XIV) показники фінансової, податкової, статистичної та інших видів звітності, де використовується грошовий вимірник, мають ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку. Згідно з п.1 ст.3 Закону N996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів користувачам для прийняття рішень.

 Відповідно до пп.169.2.1 ст..169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI(далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. (пп.169.2.2 ст.169 ПКУ).

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.(пп.169.4.1 ст.169 ПКУ).

Пана Наталіє! Право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту визначеного у ст. 198 Податкового кодексу, а саме - ст. 198.3.

Пані Наталіє!  Отже, оскільки поворотна фінансова допомога, отримана суб’єктом малого підприємництва – платником єдиного податку, відноситься до інших доходів підприємства, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю, то вона відображається в графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів і витрат і включається до бази оподаткування єдиним податком.

Перелік витрат визначений у Р.ІІІ Податкового кодексу України. Якщо витрати із закупівлі сільгосппродукції пов’язані з вашою діяльністю і підтверджені документально, то в частині отриманих доходів вони можуть бути включені до складу витрат. Слід мати на увазі і те, що доходи громадян, у яких закуплено сільгосппродукцію, не оподатковуються тільки при наявності довідки з сільської (міської) ради про те, що ця продукція вирощена на власному підсобному господарстві.

 В разі виправлення помилок, для самостійного їх виправлення необхідно врахувати наступне:

•          виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється до 01.07.11 за формою декларації, передбаченої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.03 № 143, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.04.03 за № 271.

•          виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється після 01.07.11 за формою декларації, передбаченої наказом №114. (абзац 1 п.50.1 ст.50 Кодексу).