Налоговая справка ГФС
Наталия 18-02-2015 11:41
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталия 18-02-2015 11:37
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бойко Зоя Федоровіна 18-02-2015 11:32
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Марина 18-02-2015 9:56
Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового Кодексу (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).
При цьому, підпунктом 1.2 пунктом 161 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).
Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.
Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.
Термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Віталій 18-02-2015 9:32
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Оксана Федорівна 17-02-2015 20:32
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ. Зокрема, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (ст. 286.5 ПКУ). Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (ст.. 287.5).
Дякуємо за запитання .
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Аня 17-02-2015 15:17
,
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) реєстрація розрахункових книжок здійснюється в органі доходів і зборів за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) .
Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів (п. 2 глави 1 розділу III Порядку).
Форму реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведено в додатку 6.
Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
Згідно з п. 3 глави 1 розділу III Порядку перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 2 цієї глави;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Пунктом 4 глави 1 розділу III Порядку передбачено, що реєстрація першої розрахункової книжки в органі доходів і зборів відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних - на підставі реєстраційної заяви.
Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.
Відповідно до п. 5 глави 1 розділу III Порядку орган доходів і зборів у разі наявності підстав для відмови, визначених у пункті 9 глави 1 розділу II цього Порядку, відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.
У разі відсутності підстав для відмови посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію розрахункової книжки шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки (номер книжки, дата реєстрації, найменування органу доходів і зборів, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 глави 1 Порядку).
Перереєстрація розрахункової книжки здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 глави 2 розділу II цього Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання книги ОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розділу III Порядку).
Відповідно до глави 2 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями, перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну або друкарським способом.
Якщо суб’єкт господарювання є платником податку на додану вартість, то в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість.
Якщо сума за ставкою податку на додану вартість дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці зазначається тільки одна з цих сум. Записи у розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.
Якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка щодо вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою (”зн” або ”нд”).
При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком ”-” (мінус).
На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка податку на додану вартість у відсотках (для суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці розрахункової квитанції.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Татьяна 17-02-2015 15:9
Конкретизуйте, будь-ласка, питання.
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
любовь 17-02-2015 14:54
Громадянин зобов’язаний подати у 2015 році податкову декларацію, якщо протягом звітного 2014 року, зокрема, отримував:
- доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
- доходи, які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику податку двома або більше податковими агентами у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 146160 грн.);
- іноземні доходи;
- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є субєктом господарювання;
- дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є субєктом господарювання;
- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобовязані сплатити податок до нотаріального оформлення обєктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину обєкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення обєктів спадщини);
- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди від особи, яка не є податковим агентом (крім окремих випадків, установлених пп. 164.2.14 Кодексу).
Також фізичні особи - платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2014 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування.
В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Податкова декларація заповнюється платником самостійно або особою, нотаріально уповноваженою таким платником здійснювати таке заповнення (п.179.5 Кодексу). За неповнолітніх осіб або осіб, визнаних судом недієздатними, декларацію подають їхні батьки (опікуни, піклувальники).
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олена Юріївна 17-02-2015 12:48
Порядок проведення звірки даних податкової накладної з даними Єдиного реєстру описано у пунктах 13-17 Постанови №1246. Покупець повинен надіслати до ДПСУ запит на звірку, на який накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб. Податкова служба робить витяг з Єдиного реєстру та не пізніше наступного робочого дня від дня отримання запиту, надсилає витяг покупцю товарів, який здійснює звірку.
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталія 17-02-2015 12:28
Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.
При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 Кодексу, а при поданні в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Кодексу).
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олеся Валентинівна 18-02-2015 12:6
Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Підпунктом «и» п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.
У разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Відповідно до ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
Отже, форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі-продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
Враховуючи зазначене, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. Тобто, при отриманні попередньої (авансової) оплати за майбутнє постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ №_; або усний договір купівлі-продажу від _ ).
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області