Налоговая справка ГФС

Доброго дня. Наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, який набрав чинності з 18.10.2013, затверджено форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга 481) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, яким передбачено 9 граф Книги 481, що підлягають заповненню.
Разом з тим, наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, який діяв до 18.10.2013, було затверджено форму Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга 1025), в якій фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування заповнювали 12 граф.

Форма книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість та форма книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637. Даний наказ на сьогодні не скасований і є чинним для застосування платниками єдиного податку.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Порядок застосування податкової соціальної пільги (далі - ПСП) визначено статтею 169 Податкового кодексу України. Пункт 169.4.1. визначає максимальну суму доходу, до якого застосовується ПСП. Мінімальний розмір заробітної плати Податковим кодексом не обмежується. У 2013 році розмір ПСП для будь-якого платника податку становить 573,50 грн. А тому, якщо нарахована заробітна плата не перевищує вказаної суми і працівник подав заяву для застосування ПСП до його заробітної плати, то податку із заробітної плати в даному випадку не буде. При заповненні Податкового розрахунку за ф.№1-ДФ у графах 4 та 4а будуть проставлені нулі.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Відповідно до п.49.3 ст.49 глави 2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі - ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
     Згідно з п.49.4 ст.49 глави 2 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Термін "имущественный вычет" використовується в законодавстві з оподаткування Російської Федерації. В Україні такий термін не використовується. Можливо Ви маєте на увазі термін "податкова знижка". Порядок застосування податкової знижки роз'яснено в статті 166 "Податкова знижка" Податкового кодексу України.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Відповідно до п.177.4. ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.
     Згідно із пп. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ до складу інших операційних витрат включаються витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю платника податків, у тому числі, суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Відповідно до п.177.4. ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.
     Згідно із пп. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ до складу інших операційних витрат включаються витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю платника податків, у тому числі, суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Ваше питання надто лаконічне і тому надати вичерпну відповідь немає можливості. Порядок оподаткування неприбуткових установ та організацій регламентовано статтею 157 Податкового кодексу України. Якщо автомобіль було придбано і продається (за таку ж ціну) в одному податковому періоді (наприклад - протягом 2013 року), то вартість об'єкта оподаткування не виникне. Якщо ж ціна продажу буде більша, то оподаткуванню підлягатиме отриманий прибуток. Якщо автомобіль було отримано безкоштовно, то оподаткуванню підлягатиме вся сума отримана від продажу. Розрахунок податку на прибуток, що підлягатиме сплаті до бюджету проводиться в ІІ частині Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!!!

Обов'язкове подання декларації  передбачено Конституцією України, Податковим кодексом України. Відповідно до п.179.2 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він  отримував доходи:


доходи від нерезидентів (у т.ч. за кордоном);
вартість подарунків, одержаних від особи, яка не є податковим агентом;
доходи, одержані від надання майна в оренду або суборенду особі, яка не є податковим агентом;
доходи, які раніше не були обкладені ПДФО (самостійно виявлені, нараховані органами ДПС тощо);
дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди від особи, яка не є податковим агентом;
суми заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року;
доходи від виграшів в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах;
інвестиційні прибутки;
дохід у вигляді вартості успадкованого майна;
кошти, або майно, отримані як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, підтверджені в судовому порядку;
суми нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума за рік перевищує 1500 грн. і при цьому її отримувач не мав права на отримання податкової соціальної пільги або не використовував її протягом звітного року.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Електронна форма звітності є обов’язковою для всіх форм оподаткування, великого та малого підприємництва.

Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
     Базою нарахування ЄВ для зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України ”Про оплату праці”, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
     Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника. Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не співпадає з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.
     Таким чином, на виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, ЄВ нараховується та сплачується на загальних підставах.

 Теж стосується нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб із зарплати померлого працівника.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
     Базою нарахування ЄВ для зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України ”Про оплату праці”, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
     Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника. Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не співпадає з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.
     Таким чином, на виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, ЄВ нараховується та сплачується на загальних підставах.

 Теж стосується нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб із зарплати померлого працівника.

Головне управління ДФС у Черкаській області

  Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.
     Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
     Виходячи з норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898 – ІV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями, кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
     Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
     кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
     відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
     паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
     Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
     Водночас, згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
     Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

Головне управління ДФС у Черкаській області