Налоговая справка ГФС

 Вам необхідно звернутися до держреєстратора (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 221. Час прийому з 9-00 до 12-00, тел. 36-01-85 ) з необхідним пакетом документів (копія паспорту, копія довідки про про присвоєння ідентифікаційного номера) і пройти державну реєстрацію. По іншим питанням Ви можете звернутися за роз'ясненням до ДПІ за місцем реєстрації до відділу масово - роз'яснювальної роботи та звернень громадян.

Якщо сторони діяли на підставі усного договору, то в назві договору слід вказати "Договір купівлі/продажу" (договір поставки, оренди, надання послуг тощо), у частині його дати заповнити відповідну дату виконання усної домовленості, а в полі № - прокреслення.

У рядку 06.4 декларації відображається сума фінансових витрат, до яких згідно з п.п. 138.10.5 ПКУ належать: - витрати на нарахування процентів за користування кредитами та позиками , за випущеними облігаціями та фінансовою орендою; - інші витрати підприємства, пов'язані  із запозиченням, у межах норм, установлених ПКУ (крім фінансових витрат, що включаються до собівартості кваліфікаційних  активів згідно з правилами П (С)БО). Фінансові витрати, будучи "іншими", уключаються до витрат у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні, за датою їх визнання в бухобліку, тобто за датою їх нарахування (138.5.2 ПКУ). 

Так необхідно. Відповідальність підприємців за порушення порядку ведення Книги прямо передбачена ст. 164 КпАП. Так, за неналежне ведення обліку доходів і витрат або взагалі за його відсутність підприємця можуть попередити або покарати штрафом у розмірі від 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3*17 грн. = 51 грн.) до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8*17 грн. = 136 грн.).
  Якщо протягом року після накладення першого адмінстягнення  (штрафу або попередження) він не виправився, то порушника неодмінно оштрафують  - від 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5*17 грн. = 85 грн.) до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8*17 грн. = 136 грн.).
 

У разі укладання трудового договору між фізичною особою і працівником фізична особа повинна в тижневий термін з моменту фактичного допуску працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договорів у державній службі зайнятості за своїм місцем проживання в порядку, визначеному Міністерством  праці та соціальної політики України.

Зверніться до УМВС в Черкаській області. Нажаль це питання не входить до компетенції податкових органів.

Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 334 амортизації підлягають не основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення.  При безоплатному отриманні основних фондів платник податку не має права на нарахування амортизаційних відрахувань.

 

Дану інформацію Ви можете знайти на саті ДПА в Черкаській області: www.sta.ck.ua в рубриці реквизити рахунків.

Відповідно до п.11.3 ст.11 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами та доповненнями (далі-Закон), податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у місцевий бюджет за місцем оформлення документів, тобто, за місцем здійснення нотаріальної дії (за місцем знаходження державної нотаріальної контори, або робочого місця приватного нотаріуса). З метою своєчасного надходження грошових коштів до бюджету державна податкова інспекція за місцем знаходження державної нотаріальної контори, або робочого місця приватного нотаріуса повинна сповістити нотаріусів о реквізитах відкритого рахунку (номер рахунку, МФО банку), на який сплачується податок по коду бюджетної класифікації "податок з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності", а також для спрощення процедури сплати податку надати зразки заповнення платіжних документів. Таким чином, Вам необхідно звернутись до державної податкової інспекції за місцем знаходження державної нотаріальної контори, або робочого місця приватного нотаріуса, де ви плануєте здійснити операцію щодо продажу вашого будинку, або безпосередньо до державного або приватного нотаріуса, який буде засвідчувати відповідний договір купівлі-продажу.

 

Заборона діє на підакцизні товари. Запасні частини не підпадають під заборону.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. № 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727” у статті 1 вищенаведеного Указу під словом “рік” розуміється календарний рік, тому при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва середньооблікова чисельність працюючих та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначаються за календарний рік. Отже, якщо обсяг виручки від реалізації продукції за попередній календарний рік перевищує 1 млн. грн., то у наступному календарному році суб’єкт підприємницької діяльності не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

 

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Згідно із р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 р. II ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Формою податкової декларації з ПДВ передбачено коригування податкових зобов’язань у рядку 8 та податкового кредиту у рядку 16 тільки у конкретно визначених випадках. Коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі самостійного виявлення платником податку помилок попередніх періодів можливо лише у відповідних рядках уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Уточнюючий розрахунок може виступати як окремим документом так і додатком до податкової декларації. Тобто, платник податку має право виправити помилку у складі податкової декларації за будь-який наступний період шляхом подання уточнюючого розрахунку у вигляді додатка до такої декларації. В такому випадку у спеціальному полі 1 – "додаток до декларації" уточнюючого розрахунку ставиться відповідна помітка, а також відповідна помітка про одночасне подання такого уточнюючого розрахунку з податковою декларацією зазначається в самій податковій декларації з ПДВ.