Налоговая справка ГФС

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 ПКУ, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку. Відповідно до п. 182.1 ст. 182 р. V ПКУ якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Таким чином, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку при переході на загальну систему оподаткування має обсяги оподатковуваних операцій меншими ніж 300 тис. грн. та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, то такий суб’єкт господарювання має право добровільно зареєструватися як платник податку на підставі заяви, що подається ним до органу державної податкової служби: - або одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування,; - або відповідно до п. 183.3 ст. 183 р. V ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого він вважатиметься платником податку та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому, відповідно до п. 183.5 ст. 183 р. V ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 та п. 183.4 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних

Щодо ведення Книги обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання найманих працівників:

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-IV фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем. У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та фізичної особи – підприємця (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС та мають відмітку у паспорті). Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги здійснюється у такому порядку: у гр. 1 вказується дата заповнення; у гр. 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання; у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у фізичної особи – підприємця; до гр. 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи. у гр. 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей. у гр. 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу. фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, заповнюють гр. 7 та 8: до гр. 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті); у гр. 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання. При цьому, наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до гр. 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги фізичних осіб - підприємців в останній день місяця. у гр. 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці. у гр. 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у гр. 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг. гр. 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

 

Незважаючи на втрату Книги, Вам слід обов'язково відновити облік

Предлагаю Вам сделать официальный запрос в ГНС. Тогда Вы получите ответ с ссылками и при желании сможете его оспорить

Особливості ведення Книги обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання найманих працівників: Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-IV фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем. У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та фізичної особи – підприємця (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС та мають відмітку у паспорті). Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги здійснюється у такому порядку: у гр. 1 вказується дата заповнення; у гр. 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання; у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у фізичної особи – підприємця; до гр. 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи. у гр. 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей. у гр. 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу. фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, заповнюють гр. 7 та 8: до гр. 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті); у гр. 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання. При цьому, наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до гр. 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги фізичних осіб - підприємців в останній день місяця. у гр. 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці. у гр. 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у гр. 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг. гр. 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Згідно з п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Згідно із п. 164.6 ст. 164 ПКУ під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Таким чином, при виплаті заробітної плати (авансу) податок на доходи фізичних осіб перераховується до бюджету за першу половину місяця. Але алгоритм розрахунку податку (з застосуванням ставок 15% та 17%, та податкова соціальна пільга) не застосовується.

Ви можете знаходитись на зручній для Вас системі оподаткування - спрощена або загальна.

Якщо дохід від продажу нерухомого майна отримав резидент України:

Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається (п.172.1 ст.172 ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172 розділу IV ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст.172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків). У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва. Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (172.3. ст.172 ПКУ). При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного: у абзаці першому п. 172.1 ст. 172, не оподатковується; у п. 172.2 ст.172, оподатковується за ставкою 5 відсотків. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи: а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни; б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку. Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну). Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

????

1. Лише ті операції, які підлягають оподаткуванню (ст. 181.1 Податкового кодексу).

2. Користуйтеся ст. 183 Податкового кодексу.

3. Ст. 183.4 Податкового кодексу.

Ні, Ви не маєте такого права.

Ні, Ви не можете такі витрати віднести до валових.