Налоговая справка ГФС
Ольга 16-04-2015 10:58
Потрібно звернутись до відділу оподаткування фізичних осіб, із заявою на спрощену систему,де вказати нову адресу здійснення діяльності, Вашої податкової (де Ви знаходитесь на обліку)
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила 16-04-2015 10:54
у зв’язку з набуттям чинності з 17 березня 2015 року Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, висвітлює питання звільнення оподаткування компенсаційних виплат.
Так, частиною 3 ст.119 КЗпП виділені окремо гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, а саме за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 4 березня 2015 року №105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
Відповідно до п.3 Порядку бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю (п. 6 Порядку).
Тобто, з метою виконання гарантій передбачених частиною 3 ст.119 КЗпП, зокрема, виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину, та інформують про її розмір органи соціального захисту населення, шляхом заповнення Звітів, доданих до Порядку. Після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 КЗпП.
Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 7 Порядку).
Згідно із п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Згідно п.п. 1.7 п. 161 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку не включається до оподатковуваного доходу такого працівника.
Також, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Оскільки Порядок набув чинності з 17 березня 2015 року, то в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та не нарахування і не утримання єдиного внеску на такі компенсаційні виплати, вказаний Порядок підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня місяця.
З Порядком можна ознайомитись за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/105-2015-%D0%BF.
Дякуємо за запитання.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Руслан 16-04-2015 10:51
Те що Ви показуєте за лютий буде видно по місяцю трудових відносин ( буде однією стрічкою за 03, а другою-02). В таблиці 1 можна ще розписати зміст помилки.
Дякуємо за запитання.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Оксана Федорівна 16-04-2015 9:37
Включите суми за надані послуги в звіт єдиного податку за 2 квартал 2015 року.
Дякуємо за запитання.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Сергей 15-04-2015 20:17
Роботодавець заключає трудову угоду з найманим працівником, де вказується в тому числі графік роботи та фонд оплати праці. Податкову інспекцію необхідно повідомити про заключення трудової угоди з найманим працівником ( копія трудової угоди чи письмове повідомлення ). За найманого працівника Ви будете сплачувати ПДФО, ЄСВ та військовий збір. Рекомендуємо Вам звернутися до податкової інспекції, де Ви стоїте на обліку, для вияснення всіх обставин, а саме ставок податку, можливих податкових соціальних пільг.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ирина 15-04-2015 18:14
Обов'язок подання декларації виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):
- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);
- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
- іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п. 176.1 ст. 176 Кодексу),
- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.
Оскільки з Вашого питання не зрозуміло від скількох податкових агентів Ви отримували дохід у формі зарплати, то в разі отримання Вами за 2014 рік доходу у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів, який перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати ( 146160 грн ), Вам необхідно подати декларацію про майновий стан та доходи до 30 квітня 2015 року.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олексндр 15-04-2015 16:48
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є ФОП, в тому числі ФОП платники ЄП.
ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відс. визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина 11 ст. 8 Закону № 2464).
Пунктом 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, ФОП платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7 відс. на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Що стосується класу професійного ризику, то він використовується при розрахунку ЄСВ для найманих працівників в залежності від умов виробництва.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Саша 15-04-2015 16:44
Рекомендуємо Вам звернутися до банку, в якому Ви робили проплату, щоб отримати копію платіжного документа ( квитанції ) про сплату податку.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ольга Павлівна 15-04-2015 15:40
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ викладено у новій редакції.
Згідно з п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, при визначенні оподатковуваного прибутку враховувались у складі інших доходів. У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник мав збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).
Починаючи з 01.01.2015 об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку, у разі її повернення.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олег Іванович 15-04-2015 15:39
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно з п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Пунктом 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за
№ 1235/26012, із змінами і доповненнями визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Разом з тим, з урахуванням норм пп. 192.1.1 п.192.1 ст.192, незалежно від того чи повинен розрахунок коригування бути зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ні, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит при зменшенні суми компенсації на користь платника податку – постачальника.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Вика 15-04-2015 14:15
Згідно р.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити обов’язкові реквізити, в тому числі і найменування товару (послуги). Таким чином в касовий чек вноситься весь товар ( послуги ) який реалізується.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
бухгалтер ООО 16-04-2015 11:51
Потрібно зареєструвати коригування до цієї податкової накладної.
Дякуємо за запитання.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області