Налоговая справка ГФС
ЕЛЕНА 10-03-2015 14:8
Здравствуйте!Подскажите как быть в такой ситуации: товар был получен в январе 2015 по накладной на общую сумму 1269грн,оплата была произведена в два этапа, сначало на сумму 600грн согласно квитанции от 27.01.2015, потом на 669грн согласно квитанции от 03.02.2015года. Как правильно включить в рассходы, часть в январе и часть в феврале, или только после окончательного расчёта в феврале? Спасибо.
Доброго дня.
Згідно ПКУ (із внесеними змінами та доповненнями) формування витрат у 2015 році відбувається за правилами бухгалтерського обліку.
Дякуємо за Ваше запитання.
Згідно ПКУ (із внесеними змінами та доповненнями) формування витрат у 2015 році відбувається за правилами бухгалтерського обліку.
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Андрій 10-03-2015 13:16
Добридень. Можете підказати, чи треба мені обзаводитись РРО - реєстратором розрахункових операцій. Я ФОП, на загльній системі.
Доброго дня.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі - Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
Дякуємо за Ваше запитання.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі - Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Василь Богданович 10-03-2015 13:0
я - інвалід другої групи, підкажіть, будьласка, чи маю я право на податкову соціальну пільгу?
Доброго дня.
Надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абз. першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 цього пункту (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 цього пункту.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абз. першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 цього пункту, який є, зокрема, інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Розділом XIX ПКУ встановлено, що до 31.12.2015 для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Таким чином, інвалід І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги. Інвалід І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 відсотків суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.
Дякуємо за Ваше запитання.
Надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абз. першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 цього пункту (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 цього пункту.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абз. першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 цього пункту, який є, зокрема, інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Розділом XIX ПКУ встановлено, що до 31.12.2015 для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Таким чином, інвалід І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги. Інвалід І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 відсотків суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
СПД Задорожная Н.А. 10-03-2015 10:32
Добрый день. Скажите пожалуйста единщик 2-й группы должен установить кассовый аппарат до 01.06.2015г или до 01.01.2016г? Заранее благодарна.
Доброго дня.
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій”.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Дякуємо за запитання
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій”.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Михайло 10-03-2015 10:11
Скажіть будь ласка, у які терміни розглядаються скарги платників податків?
Доброго дня.
Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з п.56.9 ст.56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 ст.56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПКУ.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
Дякуємо за Ваше запитання.
Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з п.56.9 ст.56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 ст.56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПКУ.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Vlad 08-03-2015 12:39
Чи змінилася плата за ліцензії на алкоголь? Дякую
Доброго дня. Ні не змінилася.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Дякуємо за запитанння
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Дякуємо за запитанння
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Оксана 08-03-2015 12:37
Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, якщо податкова накладна виписана 18.02, а в ЄДПН зареєстрована 01.03.. В кредит за який місяць, лютий чи березень, її включати. Дякую
Доброго дня.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
Дякуємо за запитання
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
Дякуємо за запитання
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олена підприємець 07-03-2015 14:36
Підприємець на загальній системі сплачує акцизний податок від реалізації алкогольних та тютюнових виробів,чи можна суму даного податку включати до валових витрат?
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має право включити до складу своїх витрат суму сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та витрат, понесених на придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Леся 06-03-2015 16:57
як сторнувати непровильно виписану і зареєстровану в ДФС податкову накладну
Шановна Леся. Згідно ст.192 п.192.1 ПКУ виправити помилки можно ,подавши розрахунок коригування до податкової накладної.
Державна податкова інспекція у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області
Юрлицо 06-03-2015 14:52
У нас работник есть совместителем (неосновное место работы). Как ему начислять ЕСВ?
Доброго дня! Для сумісників базою нарахування єдиного соціального внеску є фактично нарахована зарплата, незалежно від її розміру.
Державна податкова інспекція у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП Іващенко О.І. 06-03-2015 14:49
Я продаю пиво в роздріб. Чи треба мені у січні-червні платити акцизний податок?
Доброго дня! Так, треба. Підпункт 212.1.11 ПКУ до платників «роздрібного» акцизу відніс суб’єкті господарювання роздрібної торгівлі, які реалізовують підакцизні товари. ПКУ для СПД – єдинників у питаннях сплати «роздрібного» акцизу жодних винятків не робить. А п. 216.9 ПКУ, що регулює дату виникнення ПЗ з цього податку, узагалі прямо згадує єдинників. Що ж до власне пива, то воно входить до переліку товарів, що обкладаються роздрібним акцизом, який наведений у п.п. 14.1.212 ПКУ.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року всі єдинники при реалізації пива (крім безалкогольного), а також столових вин або ПММ в ємностях до 20 л, дозволених єдинниками для продажу, зобов’язані сплачувати «роздрібний» акциз.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року всі єдинники при реалізації пива (крім безалкогольного), а також столових вин або ПММ в ємностях до 20 л, дозволених єдинниками для продажу, зобов’язані сплачувати «роздрібний» акциз.
Державна податкова інспекція у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бухгалтер 10-03-2015 14:12
Згідно із Листом Пенсійного фонду України від 04.03.2014 № 5788/05-10 - Пенсійний фонд України залишає за собою право надавати грунтовні та чіткі розяснення щодо заповнення таблиць 5-9 додатку 4, всіх таблиць додатку 5, 6 та 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області