Налоговая справка ГФС
Людмила 27-02-2014 13:3
У «Перехідних положеннях» Податкового кодексу визначено, що дохід не визначається щодо товарів, відвантажених після дати набрання чинності Кодексом саме у частині вартості таких товарів, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.
Тож такі аванси вже були включені у склад валових доходів до набрання чинності Кодексом.
А стосовно витрат у цьому самому підпункті зазначено, що вони не визначаються щодо товарів, отриманих після дати набрання чинності Кодексом, у частині вартості таких товарів, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.
Тож такі аванси вже були включені до складу валових витрат до набрання чинності Кодексом.
Ця норма започаткована у Перехідних положеннях з метою уникнення подвійного оподаткування прибутку.
Стосовно витрат, які виникнуть після запровадження Кодексу, слід зазначити, що вони будуть враховані з метою оподаткування під час визнання доходів, з якими вони пов’язані.
При цьому приріст/убуток товарних запасів не включається до витрат платника податку, тому що Кодекс передбачає включення до витрат при обчисленні об’єкта оподаткування собівартості виготовленої продукції (наданих послуг) та витрат періоду, до складу яких увійшла вартість витрачених у виробництві запасів.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ТАМИЛА 27-02-2014 10:34
Згідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Для платників, зазначених у п. 4 ст. 4 цього Закону, а саме фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.
Дякуємо за питання.
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Виктория Петрова, как физ.лицо 27-02-2014 9:59
За неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем (ФОП ) штраф установлено Податковим кодексом та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За Податковим кодексом розмір штрафу становить 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (ст.120 ПК), а за КУпАП – від 51 до 136 грн.(ст.164 ¹).
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Сергей 26-02-2014 15:49
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Любомира 26-02-2014 9:5
Оплату грошових компенсацій за невикористані щорічні (основні та додаткові) відпустки, а також за додаткові відпустки на дітей (у розмірах, передбачених законодавством) вважають виплатами за невідпрацьований робочий час і відносять до фонду додаткової зарплати. Тому таку компенсацію включають до бази нарахування ЄСВ (лист ПФУ від 03.01.2012 р. № 33/03-20). Суму компенсації (як зарплатну виплату) включають до загального місячного оподатковуваного доходу й обкладають ПДФО на загальних підставах.
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бубнова Ирина 25-02-2014 22:7
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Денис 25-02-2014 18:55
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
ТАНЯ 25-02-2014 17:43
У пункті 3 статті 14 Господарського кодексу України визначено, що ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Згідно з п. 14.1.120 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України нематеріальні активи – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Згідно з пунктом 4 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" під поняттям "нематеріальний актив" розуміється немонетарний актив, що не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Відповідно до пункту 5 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" поряд із правами інтелектуальної та промислової власності до нематеріальних активів належать, зокрема, інші нематеріальні активи - в т. ч. право на провадження діяльності.
Згідно підпункту 138.10.6. пункту 138.10 статті 138 розділу Ш Податкового кодексу України до складу інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, включаються зокрема:
ж) витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, у тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.
Згідно підпункту 14.1.138. пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);
При цьому, відповідно до пункту 14 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.
Підпунктом 145.1.1 пункту 145.1 статті 145 розділу Ш Податкового кодексу України передбачено нарахування амортизації для нематеріальних актів, зокрема, группи 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Таким чином, згідно абз. ж) підпункту 138.10.6. пункту 138.10 статті 138 розділу Ш Податкового кодексу України, якщо вартість та строк використання ліцензій відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I Податкового кодексу (тобто вартість перевищує 1000 грн. у 2011 році, строк використання - понад один рік), витрати на придбання ліцензій підлягають амортизації у складі нематеріальних активів.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Юлия 25-02-2014 17:3
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Денис 25-02-2014 15:58
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Татьяна 25-02-2014 15:16
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дарья 27-02-2014 16:3
Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями (далі - Декрет) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України згідно з пп. «г» п.4 ст.5 Декрету.
При цьому, п.3 постанови правління Національного банку України від 28 травня 2012 року №209 «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» встановлено, що розрахунки в гривні між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту (розрахунки за експорт/імпорт товарів) здійснюються через уповноважені банки без індивідуальних ліцензій Національного банку України з урахуванням вимог Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року №118, постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року №597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492.
Згідно зі ст.1 Закону України від 16 квітня 1991 №959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» під товаром слід розуміти будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Отже, розрахунки в гривні та в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами за експорт/імпорт робіт, послуг здійснюються лише через уповноважені банки. При цьому, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Розрахунки в гривні між резидентами і нерезидентами за експорт/імпорт робіт, послуг здійснюються без індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Дякуємо за питання.