Налоговая справка ГФС
Тетяна 08-05-2013 9:3
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020 (далі – Порядок № 1020).
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, п. 46.1 ст. 46 ПКУ передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 4.3 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди.
При цьому, згідно із пп. 3.1.2 п. 3.1 Порядку у разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка.
Відповідно до п. 4.4 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньої введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на вилучення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другому – «0» - рядок на введення.
У разі проведення коригувань показників податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за звітні податкові періоди з 01.01.2011, такий податковий розрахунок заповнюється і подається за формою та відповідно до Порядку № 1020.
Смілянська ОДПІ
Вячеслав 07-05-2013 19:50
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Лише після визначення Вашого статусу фізичної особи як резидента України або нерезидента можна робити висновки щодо об’єктів оподаткування та зобов’язання подавати річну податкову декларацію.
Відповідно до положень п.163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є:
163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до положень п.163.2 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є:
163.2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
163.2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Оподаткування іноземних доходів здійснюється за правилами, встановленими п.170.11 статті 170 Кодексу.
Згідно з положеннями п.170.11.1 статті 170 Кодексу за результатами звітного податкового року ви маєте подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Смілянська ОДПІ
Антонина 07-05-2013 11:2
Смілянська ОДПІ
Микола 07-05-2013 7:48
ДПІ у м. Черкасах
олег 06-05-2013 17:4
ДПІ у м. Черкасах
руслана 06-05-2013 14:31
ДПІ у м. Черкасах
Юлия 05-05-2013 18:14
ДПІ у м. Черкасах
Валерий, монтер пути 05-05-2013 15:36
ДПІ у м. Черкасах
олег 05-05-2013 11:36
ДПІ у м. Черкасах
Константин 05-05-2013 7:53
ДПІ у м. Черкасах
Микола 04-05-2013 8:15
ДПІ у м. Черкасах
Слава 08-05-2013 11:40
Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Лише після визначення Вашого статусу фізичної особи як резидента України або нерезидента можна робити висновки щодо об’єктів оподаткування та зобов’язання подавати річну податкову декларацію.
Відповідно до положень п.163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є:
163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до положень п.163.2 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є:
163.2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
163.2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Оподаткування іноземних доходів здійснюється за правилами, встановленими п.170.11 статті 170 Кодексу.
Згідно з положеннями п.170.11.1 статті 170 Кодексу за результатами звітного податкового року ви маєте подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Уманська ОДПІ