Налоговая справка ГФС
людмила 11-07-2015 7:35
Добрый день, у меня 2 вопроса,первый СПДЕН-3-Я группа, работает, без кассового аппарата,имеет ли он право,получить оплату ,как арендодатель,если арендатор,положит деньги на пенсионную карту арендодателя. И второй вопрос, СПДЕН-2-я группа, имеет ли он право сдавать в аренду нежилую площадь,30 кв м,спасибо.
Доброго дня!
1. Підприємець має право отримувати кошти, як в готівковій, так і в безготівковій формі. Якщо кошти надходять в безготівковій формі, вони мають надходити на рахунок, відкритий в банку підприємцем.
2. Згідно підпункту 2 статті 291.4 статті 291 ПКУ платники єдиного податку можуть здавати в оренду нежитлові приміщення, площею не більше 300 м ². При цьому, платники єдиного податку 2 групи мають право здавати в оренду нежитлове приміщення або населенню, або таким же платникам єдиного податку.
Дякуємо за питання
1. Підприємець має право отримувати кошти, як в готівковій, так і в безготівковій формі. Якщо кошти надходять в безготівковій формі, вони мають надходити на рахунок, відкритий в банку підприємцем.
2. Згідно підпункту 2 статті 291.4 статті 291 ПКУ платники єдиного податку можуть здавати в оренду нежитлові приміщення, площею не більше 300 м ². При цьому, платники єдиного податку 2 групи мають право здавати в оренду нежитлове приміщення або населенню, або таким же платникам єдиного податку.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бабенко О.І. 10-07-2015 15:49
Прошу дати роз"яснення, чому Комунальне підприємство "ВодГео"при розрахунках за готівку за використану воду, за підготовку лічильника до повірки, а також при придажу розрахункових книжок не використовує РРО?
Доброго дня. Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон), перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 25 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями (далі - Перелік), розрахунки за надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання в селах дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови проведення цих розрахунків вдома у споживача.
Якщо розрахунки за надані послуги проводяться в касі підприємства, то їх необхідно проводити із застосуванням РРО (п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями).
Дякуємо за запитання.
Якщо розрахунки за надані послуги проводяться в касі підприємства, то їх необхідно проводити із застосуванням РРО (п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями).
Дякуємо за запитання.
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Голова ОСББ "Жовтень"Бабенко О.І 10-07-2015 15:45
Неприбуткова організація ОСББ "Жовтень" приймає внески на утримання будинку від мешканців з оформленням прибуткових касових ордерів.Потрібно чи ні встановлювати РРО, чи можно дальше використовувати прибутковий касовий ордер?
Доброго дня. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення), передбачено, що позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п. 3.3 глави 3 Положення).
Однак, слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.
Дякуємо за запитання.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення), передбачено, що позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п. 3.3 глави 3 Положення).
Однак, слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.
Дякуємо за запитання.
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бабенко О.И. 10-07-2015 15:40
Правомерна ли торговля спиртным и табаком ЧП Березань Г.А. согласно лицензии серия АЕ№568402 сроком действия с 13.01.15 по 22.01.16 по адресу г.Смела, ул.Октябрьская,71 кв.160,которая не выведена из жилищного фонда дома и находиться в собсвености Прелина В.В., а Березань Г.А. арендует квартиру и производит торговлю назвав магазин "Торба"
Доброго дня. Рішення про видачу (відмову у видачі) ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами приймається відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Черкаській області згідно вимог Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями). Оскільки ФОП Березань Г.А. отримав дані ліцензії, то умови здійснення даного виду діяльності відповідають вимогам Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Питання щодо переведення квартири із жилого фонду до нежилого з метою використання в комерційній діяльності вирішується виконавчим комітетом Смілянської міської ради і не відноситься до компетентності органів державної фіскальної служби.
Дякуємо за запитання.
Дякуємо за запитання.
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олег 10-07-2015 11:13
Чи має право фізична особа у зв’язку з працевлаштуванням розірвати протягом першого року укладений договір про добровільну участь у сплаті ЄВ, термін дії якого не минув?
Доброго дня!
Фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на термін визначений у договорі, але не менше одного року.
Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).
Дякуємо за питання!
Фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на термін визначений у договорі, але не менше одного року.
Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олена 10-07-2015 11:11
Підкажіть чи можна виправити помилки, що допущені у податковій декларації з плати за землю на поточний рік, у одній уточнюючій податковій декларації як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав?
Доброго дня!
Оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.
При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Також при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов’язання на суму заниження та за весь період заниження (з дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов’язання) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день заниження.
Дякуємо за питання!
Оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.
При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Також при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов’язання на суму заниження та за весь період заниження (з дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов’язання) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день заниження.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Інна 10-07-2015 10:19
Як виправити помилки, самостійно виявлені в Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій, у разі подання уточнюючого Податкового звіту?
Доброго дня!
При виправленні помилок, допущених у частині І Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі – Податковий звіт), в уточнюючому Податковому звіті необхідно зазначити правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Самостійне виправлення помилок» Податкового звіту.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Податкового звіту, то у частині ІІ уточнюючого Податкового звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 19 - 23 частини «Самостійне виправлення помилок» Податкового звіту - суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Податкового звіту та Податкового звіту, який уточнюється.
Дякуємо за питання!
При виправленні помилок, допущених у частині І Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі – Податковий звіт), в уточнюючому Податковому звіті необхідно зазначити правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Самостійне виправлення помилок» Податкового звіту.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Податкового звіту, то у частині ІІ уточнюючого Податкового звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 19 - 23 частини «Самостійне виправлення помилок» Податкового звіту - суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Податкового звіту та Податкового звіту, який уточнюється.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бухгалтер 10-07-2015 10:16
Добрий день! Як можна повернути на поточний банківський рахунок помилково та/або надміру перераховані кошти на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ?
Доброго дня!
Згідно з пп. «б» п. 200 прим.1 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі – Заява).
Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966).
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Дякуємо за питання!
Згідно з пп. «б» п. 200 прим.1 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі – Заява).
Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966).
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Владимир Александрович 10-07-2015 8:0
Подскажите Какие реквизиты платежа ДФЛ для ФОПредпиемиц
Доброго дня!
Рахунки по сплаті ПДФО у кожному районі різні. Тому Вам необхідно звернутися до органу фіскальної служби, де Ви стоїте на обліку, для їх вияснення.
Дякуємо за питання!
Рахунки по сплаті ПДФО у кожному районі різні. Тому Вам необхідно звернутися до органу фіскальної служби, де Ви стоїте на обліку, для їх вияснення.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Надія 09-07-2015 22:32
Чи може підприємець, який здійснює торгівлю в одному залі, а в іншому – надає перукарські послуги, використовувати лише один касовий апарат?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Катя 09-07-2015 22:30
Чи може ”єдинник” другої групи, для якого обов’язкове застосування РРО буде тільки з 1 січня 2016 року, уже зараз використовувати його, але поки не реєструвати і не подавати відповідну звітність?
Згідно із ст.13 Закону про РРО особа, яка згідно положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, може використовувати власні реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
людмила 12-07-2015 13:32
Згідно підпункту 2 статті 291.4 статті 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть здавати в оренду нежитлові приміщення, площею не більше 300 м ². При цьому, платники єдиного податку 2 групи мають право здавати в оренду нежитлове приміщення або населенню, або таким же платникам єдиного податку.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області