Налоговая справка ГФС
Наталія Вікторівна 13-06-2015 8:54
Добрий день! Чи можливо виправити помилку, якщо розрахунок коригування до податкової накладної підлягав реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), а був зареєстрований продавцем (постачальником)?
Доброго дня!
Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН подакових накладних та розрахунків коригування до них з 01.02.2015 не дає можливості реєстрації постачальником (продавцем) розрахунку коригування, який складений у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю) до податкової накладної, складеної після 01.02.2015, так як такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Дякуємо за питання!
Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН подакових накладних та розрахунків коригування до них з 01.02.2015 не дає можливості реєстрації постачальником (продавцем) розрахунку коригування, який складений у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю) до податкової накладної, складеної після 01.02.2015, так як такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ірина 12-06-2015 16:3
Чи може підприємець, що має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив?
Доброго дня!
Здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ підприємства, що має статус закладу ресторанного харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними.
Дякуємо за питання!
Здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ підприємства, що має статус закладу ресторанного харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Андрій 12-06-2015 16:1
Як закриваються розрахунки між резидентом та нерезидентом, якщо валюта авансового платежу відрізняється від валюти ціни отриманого товару?
Доброго дня!
Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.
За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:
а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;
б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;
в) курс на останню дату публікації у ”FINANCIAL TIMES”, яка передує даті платежу, - у всіх інших випадках.
Дякуємо за питання!
Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.
За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:
а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;
б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;
в) курс на останню дату публікації у ”FINANCIAL TIMES”, яка передує даті платежу, - у всіх інших випадках.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бухгалтер 12-06-2015 15:35
Добрий день! За який період може бути нарахований земельний податок фізичним особам, яких своєчасно не залучили до сплати податку, та чи притягаються такі фізичні особи до відповідальності?
Доброго дня!
З урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня. Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності.
Що стосується відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Дякуємо за питання!
З урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня. Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності.
Що стосується відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ярослав 12-06-2015 15:32
Чи має право юридична особа - платник єдиного податку на третій групі здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?
Доброго дня!
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Дякуємо за питання!
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Валентина Іванівна 12-06-2015 15:5
Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись підприємцем?
Доброго дня!
Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
Дякуємо за питання!
Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Володимир 12-06-2015 15:2
Доброго дня! Підкажіть як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?
Доброго дня!
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 із змінами та доповненнями, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів реєстратора за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Отже, згідно з вимогами Порядку № 601, оскільки фіскальний блок реєстратора – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.
Дякуємо за питання!
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 із змінами та доповненнями, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів реєстратора за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Отже, згідно з вимогами Порядку № 601, оскільки фіскальний блок реєстратора – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Лілія 12-06-2015 11:49
Доброго дня! В мене питання, щодо добровільної сплати внесків по ЄСВ. Який порядок укладення договору? На який термін укладається договір?
Доброго дня!
Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу ДФС за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Орган ДФС, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, органом ДФС в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону № 2464).
Дякуємо за питання!
Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу ДФС за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Орган ДФС, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, органом ДФС в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону № 2464).
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
НАТАЛІЯ 12-06-2015 11:40
Доброго дня! Як виправити помилки в реквізитах таблиць 5 і 6 Форми № Д4. Працівник звільнився 27.04.2015р. Не показали звільнення в таб.5 ( два працівника показали, а одного пропустили ). І в табл.6 трудові відносини показали 30днів замість 27. Дякую за відповідь.
Доброго дня!
Щоб показати ще одного звільненого працівника, необхідно подати додаткову таблицю № 5, де вказати лише дані про працівника, який був звільнений та не показаний в попередній таблиці № 5. Для виправлення даних в таблиці № 6, потрібно спочатку подати скасовуючу таблицю № 6, в якій повністю вказати рядок, в якому допущена помилка, так як він був записаний в попередній таблиці № 6. Потім знову подається початкова таблиця № 6 з новим правильним записом.
Дякуємо за питання!
Щоб показати ще одного звільненого працівника, необхідно подати додаткову таблицю № 5, де вказати лише дані про працівника, який був звільнений та не показаний в попередній таблиці № 5. Для виправлення даних в таблиці № 6, потрібно спочатку подати скасовуючу таблицю № 6, в якій повністю вказати рядок, в якому допущена помилка, так як він був записаний в попередній таблиці № 6. Потім знову подається початкова таблиця № 6 з новим правильним записом.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Сергій 11-06-2015 15:52
Доброго дня! Я приватний підприємець, третя група 4%. Втратив паспорт громадянина України, зараз роблю новий паспорт. Чи потрібно мені подавати до податкової дані про зміну серії та номеру паспорту? Дякую.
Доброго дня! Вам необхідно внести зміни до рержавного реєстру платників податків,тому зверніться до податкової за місцем проживання.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталія Романівна 11-06-2015 15:7
Доброго дня! ПН на податковий кредит за березень 2015р помилково не включено в декларацію за березень 2015р. Як виправити помилку? Чи можливо її включити в декларацію за травень? Підкажіть будь-ласка з детальним описом рядків в яких потрібно зазначити таку ПН. Дякую.
Помилку можна виправити подавши уточнюючий розрахунок за березень 2015 року.За травень декларацію включити неможливо.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Світлана 13-06-2015 8:56
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.
Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області