Налоговая справка ГФС
Сергей 19-11-2014 14:26
Добрый день! Подскажите пожалуйста, я часный предприниматель, на едином налоге, вторая группа, место проведения деятельности г.Полтава по документам. А бизнесом занимаюсь в г.Черкассы. Мне платить налоги на счета г.Полтавы или можно в г.Черкассы и куда сдавать отчетность? Спасибо.
Доброго дня! Сплачувати податки і подавати звітність необхідно до органу, в якому звреєстрований підприємець. В Вашому випадку необхідно подавати звітність і сплачувати податки до ДПІ у м. Полтава. Також можна звернутись до Центру сертифікації ключів, отримати електронний ключ, та звітуватись через інтернет з будь - якої точки країни та світу, але направляти на електронну адресу ДПІ м. Полтави.
Всього доброго!
Всього доброго!
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Світлана 19-11-2014 10:53
Підприємство заплатило за товар нерезиденту у валюті, але товару прийшло на меншу суму. Які наслідки чекають на підприємство, якщо протягом 90 днів не буде повернення залишку невикористаної безготівкової валюти із-за кордону
Доброго дня.
Порушення резидентами граничних термінів розрахунків тягне за собою сплату пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаноі виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД, підписання акта виконаних робіт (іншого документа) - при експортних операціях або здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь нерезидента - при імпортних операціях, які здійснюються за умови відстрочення поставки. Зауважте, якщо ви перші отримали товар (при імпорті) чи гроші (при експорті) І ще не розрахувались за нього у першому випадку чи не поставили товар у другому випадку, то при таких умовах штрафні санкції законодавством України не передбачені, тобто держава контролює тільки виконання зобов'язань нерезидентів перед резидентами. Пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями стягується з резидентів державною податковою інспекцією за наслідками документальних перевірок. Причому обмеження щодо термінів нарахування і суми пені за порушення термінів зарахування валютної виручки чинним законодавством не встановлено (роз'яснення наведені у листах Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000 р. №01-8/48 та ДПА України від 04.05.98 р. №4609/11/27-0216)...
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Порушення резидентами граничних термінів розрахунків тягне за собою сплату пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаноі виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД, підписання акта виконаних робіт (іншого документа) - при експортних операціях або здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь нерезидента - при імпортних операціях, які здійснюються за умови відстрочення поставки. Зауважте, якщо ви перші отримали товар (при імпорті) чи гроші (при експорті) І ще не розрахувались за нього у першому випадку чи не поставили товар у другому випадку, то при таких умовах штрафні санкції законодавством України не передбачені, тобто держава контролює тільки виконання зобов'язань нерезидентів перед резидентами. Пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями стягується з резидентів державною податковою інспекцією за наслідками документальних перевірок. Причому обмеження щодо термінів нарахування і суми пені за порушення термінів зарахування валютної виручки чинним законодавством не встановлено (роз'яснення наведені у листах Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000 р. №01-8/48 та ДПА України від 04.05.98 р. №4609/11/27-0216)...
З повагою,
Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Анна 18-11-2014 17:36
Неприбыльная организация Садоводчество заключило договор потребления электроэнергии с РЭС, для своих членов общества председатель решил поднять еще цену на электроэнергию в 2,5 раза до 1 грн за 1Квт/ч. Имеет ли право неприбыльная организация поднимать тарифы на электроэнергию? Спасибо.
Доброго дня!
Повідомляємо, що органи ДФС України відповідають на запитання, які відносяться до їх компетенції. Тому пропонуємо Вам звернутися до відповідного ПАТ "Черкасиобленерго".
Дякуємо за питання!
Повідомляємо, що органи ДФС України відповідають на запитання, які відносяться до їх компетенції. Тому пропонуємо Вам звернутися до відповідного ПАТ "Черкасиобленерго".
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дмитро 18-11-2014 15:22
Добрий день. Яким чином здійснюються виправлення в КОРО ?
Доброго дня!
Відповідно до п. 13 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) виправлення записів у книзі обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.
Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші (п. 14 глави 4 розділу II Порядку).
Дякуємо за питання!
Відповідно до п. 13 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) виправлення записів у книзі обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.
Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші (п. 14 глави 4 розділу II Порядку).
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дмитро 18-11-2014 15:18
Добрий день. Поясніть чи може сільськогосподарське підприємство платник фіксованого податку реалізовувати продукцію власного виробництва за готівку на ринках шляхом виїзної торгівлі з автомашин без застосування РРО?
Доброго дня!
Відповідно до п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами і доповненнями, при здійсненні роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень.
Згідно з абзацом першим п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, установити граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності - 200 тис. гривень на один суб’єкт господарської діяльності.
Таким чином, здійснення сільськогосподарським підприємством реалізації продукції власного виробництва (крім підакцизних товарів) з автомашин шляхом виїзної торгівлі може проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій до досягнення таким суб’єктом граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій у сумі 200,0 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, у разі перевищення якого підприємство зобов’язане при здійсненні розрахунків застосовувати РРО.
Дякуємо за питання!
Відповідно до п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами і доповненнями, при здійсненні роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень.
Згідно з абзацом першим п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, установити граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності - 200 тис. гривень на один суб’єкт господарської діяльності.
Таким чином, здійснення сільськогосподарським підприємством реалізації продукції власного виробництва (крім підакцизних товарів) з автомашин шляхом виїзної торгівлі може проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій до досягнення таким суб’єктом граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій у сумі 200,0 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, у разі перевищення якого підприємство зобов’язане при здійсненні розрахунків застосовувати РРО.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталья Шаповалова 18-11-2014 15:11
Подскажите, пожалуйста, услуги перевозки груза в Крым (при наличии CMR/ без нее) по какой ставке НДС облагаются?
Доброго дня!
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 12 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон 1636) під час тимчасової окупації поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.
Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами (ч. 5 ст. 12 Закону 1636).
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Дякуємо за питання!
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 12 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон 1636) під час тимчасової окупації поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.
Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами (ч. 5 ст. 12 Закону 1636).
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бухгалтер 18-11-2014 14:56
Як визначити дохід для юридичної особи - платника єдиного податку при продажу основних засобів?
Доброго дня!
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Дякуємо за питання!
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Віталій Іванович 18-11-2014 14:31
Підкажіть як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття ЮО рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?
Доброго дня!
Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Дякуємо за питання!
Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Олег 18-11-2014 12:36
Добрий день. Якщо у платника ЄП другої групи збільшилася кількість найманих працівників більш як на 10 осіб. Чи має право такий платник перейти до третьої групи у зв’язку зі збільшенням чисельності?
Доброго дня!
Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
З урахуванням положень цього Кодексу однією з умов перебування платника єдиного податку в другій групі є неперевищення граничної кількості найманих осіб для даної групи.
Так, згідно з пп. 6 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.
Таким чином, за наведеною у запитанні ситуацією платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.
Дякуємо за питання!
Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
З урахуванням положень цього Кодексу однією з умов перебування платника єдиного податку в другій групі є неперевищення граничної кількості найманих осіб для даної групи.
Так, згідно з пп. 6 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.
Таким чином, за наведеною у запитанні ситуацією платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Валентина 18-11-2014 12:26
Добрий день. Підкажіть чи враховуються при розрахунку загальної кількості осіб наймані працівники, які мають трудові відносини з підприємцем - платником єдиного податку, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?
Доброго дня!
Згідно з пп.291.4.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Дякуємо за питання!
Згідно з пп.291.4.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Володимир 18-11-2014 12:5
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка яким чином виконується сплата податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи?
Доброго дня!
Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до п.99.2 cт.99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Дякуємо за питання!
Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до п.99.2 cт.99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Дякуємо за питання!
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП Завзанов Костянтин Путрусович 20-11-2014 10:12
Державна податкова інспекція у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області