Налоговая справка ГФС
Дроворуб О.Л. 21-02-2014 17:0
Чи має право громадянин подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку, якщо було виявлено документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні?
Інтернет – конференція
Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Повна:
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Дякуємо за запитання
Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Повна:
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Дякуємо за запитання
Головне управління ДФС у Черкаській області
Балєнко 21-02-2014 16:56
Я отримав подарунок, що не оподатковувався. Чи потрібно мені подавати декларацію про доходи?
Інтернет – конференція
Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Повна:
Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст174 Кодексу).
Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Водночас, пунктом 179.2 ст.179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Дякуємо за запитання
Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Повна:
Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст174 Кодексу).
Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Водночас, пунктом 179.2 ст.179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Дякуємо за запитання
Головне управління ДФС у Черкаській області
Світлана 20-02-2014 13:41
З якого числа ,місяця та року потрібно почати вести нову книгу обліку доходів та витрат?
Доброго дня!
Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні вести книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом Міндоходів України від 16 вересня 2013 року № 481, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 1 жовтня 2013 1686/24218.
Зокрема, підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані зареєструвати Книги обліку доходів та витрат нового зразка в органі доходів і зборів за місцем своєї реєстрації.
Обов’язкове ведення Книги обліку доходів і витрат передбачає, що за підсумком робочого дня суб’єкти господарювання роблять записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
У свою чергу, платник податків самостійно обирає варіант ведення Книги: в паперовому або електронному вигляді.
При обранні особою, яка провадить незалежну професійну діяльність ведення Книги в електронній формі, вона зобов’язана:
- отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді;
- укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом,
- сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку (з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством).
Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву фізичної особи, яка провадять самостійну незалежну діяльність на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає такій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.
Після отримання повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат.
У Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Дякуємо за питання
Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні вести книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом Міндоходів України від 16 вересня 2013 року № 481, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 1 жовтня 2013 1686/24218.
Зокрема, підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані зареєструвати Книги обліку доходів та витрат нового зразка в органі доходів і зборів за місцем своєї реєстрації.
Обов’язкове ведення Книги обліку доходів і витрат передбачає, що за підсумком робочого дня суб’єкти господарювання роблять записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
У свою чергу, платник податків самостійно обирає варіант ведення Книги: в паперовому або електронному вигляді.
При обранні особою, яка провадить незалежну професійну діяльність ведення Книги в електронній формі, вона зобов’язана:
- отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді;
- укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом,
- сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку (з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством).
Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву фізичної особи, яка провадять самостійну незалежну діяльність на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає такій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.
Після отримання повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат.
У Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП Пилипенко С.В.,підприємець 20-02-2014 12:11
Добрий день! За постановою суду я повинна припинити свою діяльність на визначеному місці.Позивач управління з надзвичайних ситуацій.Питання: чи можу я надати своїм працівникам оплачувальну відпустку на період до приняття рішення апеляційного суду.Або підскажіть,що зробити,щоб поки що їх не звільняти.Дякую.
Доброго дня!
Питання стосується законодавства про оплати праці.
Дякуємо за питання.
Питання стосується законодавства про оплати праці.
Дякуємо за питання.
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила 20-02-2014 10:54
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, якщо я поновила сертифікати і ключі (закінчився термін дії старих) чому не йде мій звіт? Висить, що договір з УСЦ на підписі, а під час відправки звіту помилка, що закінчився термін дії сертифікатів, хоча я завантажила уже нові, а старі видалила. Чи довго мені ще чекти? Чи це якась помилка?
Доброго дня!
Просимо вибачення за затримку з відповіддю. Сподіваємося, що незручності при користуванні електронних ключів не виникають.
Дякуємо за питання.
Просимо вибачення за затримку з відповіддю. Сподіваємося, що незручності при користуванні електронних ключів не виникають.
Дякуємо за питання.
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Тетяна 19-02-2014 16:32
Добрий день. Чи повинен ФОП 3я група єдиного податку 5%, без найманих працівників подавати 1ДФ якщо не було факту доходу нарахованого на користь іншої фіз-особи чи ФОП
Добрий день!!Якщо не було факту доходу нарахованого на користь фізичній особі чи підприємцю то 1-ДФ не подається
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Микола Вікторович 19-02-2014 15:30
Підкажіть як сплачувати податок на доходи фізичних осіб якщо підприємство влаштовувало свято за свій рахунок за типом шведського столу.
В податковому кодексі відповіді не знайшов, представники податкової перевірки стверджують, що потрібно нараховувати ПДФО на загальну сумму бенкету та нести його як збитки підприємства.
Добрий день!!!
Податковий облік представницьких витрат
Податок на прибуток
З 01.04.2011 р. обчислення податку на прибуток регулюється положеннями Податкового кодексу. Відповідно до його норм представницькі витрати включаються до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, як складова частина адміністративних витрат, пов'язаних з обслуговуванням і управлінням виробництва (пп. «а» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу), або як витрати на рекламу, які належать до витрат на збут (пп. «г» пп. 138.10.3 цього пункту). Тобто на відміну від Закону про прибуток, що раніше діяв, у Податковому кодексі відсутні обмеження розміру представницьких витрат. Але при цьому слід пам'ятати, що представницькі витрати можуть бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування тільки за умови їх зв'язку із власною господарською діяльністю. Тому при плануванні та здійсненні представницьких витрат платникам податків слід подбати про наявність відповідних документів, про що зазначалося вище в розділі «Документальне оформлення представницьких витрат».
Датою визнання представницьких витрат є звітний період, у якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу). Відповідно до п. 5 ПБО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Також слід мати на увазі, що витрати, які неможливо прямо зв'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому їх було здійснено (п. 7 ПБО 16). З вищевикладеного випливає, що представницькі витрати відображаються у податковому обліку за фактом оформлення документів, які підтверджують їх здійснення, незалежно від їх сплати (за методом нарахування).
Податок на додану вартість
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище за рівень звичайних цін, і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі у разі їх імпорту) і послуг з метою їх наступного використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку зі здійсненням представницьких витрат, включається до складу податкового кредиту за умови зв'язку понесених витрат із власною господарською діяльністю платника податків. При цьому відповідно до п. 198.2 цієї статті датою виникнення права на податковий кредит є дата події, що відбулася раніше:
• дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або
• дата одержання платником податку товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Податок на доходи фізичних осіб
При відображенні в обліку представницьких витрат слід мати на увазі, що відповідно до вимог Податкового кодексу до складу оподатковуваного доходу платника податку включаються:
• сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих в установлені законодавством строки (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу);
• суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, які обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164).
Тобто якщо платник податків не повертає протягом установленого строку суму, видану йому під звіт, а також при несвоєчасному наданні авансового звіту ці кошти підлягають оподаткуванню ПДФО. При цьому відповідно до пп. «б» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податків є особа, що видала таку суму, а якщо гроші видавалися під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх видала, об'єктом оподаткування буде сума перевищення над фактичними витратами платника податків на виконання таких дій.
До даних сум перевищення не включаються (а отже, не оподатковуються ПДФО) документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових або безготівкових коштів, наданих платникові податків під звіт роботодавцем на організацію й проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання й розповсюдження подарунків, у межах граничного розміру таких витрат, передбачених у розділі ІІІ Податкового кодексу, здійснених таким платником і/або іншими особами з метою реклами.
Тому з метою попередження проблем у разі перевірок органами ДПС рекомендується одержувати аванс для здійснення витрат на господарські потреби (у цьому разі на представницькі витрати) і звітувати про його використання до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податків завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що видала кошти під звіт (пп. «б» пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).
Податковий облік представницьких витрат
Податок на прибуток
З 01.04.2011 р. обчислення податку на прибуток регулюється положеннями Податкового кодексу. Відповідно до його норм представницькі витрати включаються до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, як складова частина адміністративних витрат, пов'язаних з обслуговуванням і управлінням виробництва (пп. «а» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу), або як витрати на рекламу, які належать до витрат на збут (пп. «г» пп. 138.10.3 цього пункту). Тобто на відміну від Закону про прибуток, що раніше діяв, у Податковому кодексі відсутні обмеження розміру представницьких витрат. Але при цьому слід пам'ятати, що представницькі витрати можуть бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування тільки за умови їх зв'язку із власною господарською діяльністю. Тому при плануванні та здійсненні представницьких витрат платникам податків слід подбати про наявність відповідних документів, про що зазначалося вище в розділі «Документальне оформлення представницьких витрат».
Датою визнання представницьких витрат є звітний період, у якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу). Відповідно до п. 5 ПБО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Також слід мати на увазі, що витрати, які неможливо прямо зв'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому їх було здійснено (п. 7 ПБО 16). З вищевикладеного випливає, що представницькі витрати відображаються у податковому обліку за фактом оформлення документів, які підтверджують їх здійснення, незалежно від їх сплати (за методом нарахування).
Податок на додану вартість
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище за рівень звичайних цін, і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі у разі їх імпорту) і послуг з метою їх наступного використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку зі здійсненням представницьких витрат, включається до складу податкового кредиту за умови зв'язку понесених витрат із власною господарською діяльністю платника податків. При цьому відповідно до п. 198.2 цієї статті датою виникнення права на податковий кредит є дата події, що відбулася раніше:
• дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або
• дата одержання платником податку товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Податок на доходи фізичних осіб
При відображенні в обліку представницьких витрат слід мати на увазі, що відповідно до вимог Податкового кодексу до складу оподатковуваного доходу платника податку включаються:
• сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих в установлені законодавством строки (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу);
• суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, які обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164).
Тобто якщо платник податків не повертає протягом установленого строку суму, видану йому під звіт, а також при несвоєчасному наданні авансового звіту ці кошти підлягають оподаткуванню ПДФО. При цьому відповідно до пп. «б» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податків є особа, що видала таку суму, а якщо гроші видавалися під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх видала, об'єктом оподаткування буде сума перевищення над фактичними витратами платника податків на виконання таких дій.
До даних сум перевищення не включаються (а отже, не оподатковуються ПДФО) документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових або безготівкових коштів, наданих платникові податків під звіт роботодавцем на організацію й проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання й розповсюдження подарунків, у межах граничного розміру таких витрат, передбачених у розділі ІІІ Податкового кодексу, здійснених таким платником і/або іншими особами з метою реклами.
Тому з метою попередження проблем у разі перевірок органами ДПС рекомендується одержувати аванс для здійснення витрат на господарські потреби (у цьому разі на представницькі витрати) і звітувати про його використання до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податків завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що видала кошти під звіт (пп. «б» пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дмитрий 19-02-2014 13:44
Добрый день. Я ФЛП на едином налоге без наемных работников. Написал заявление на закрытие 16.01.2014г. до какого числа мне надо заплатить ЕСВ за 01.2014г?
Добрий день!!Відповідно до діючого законодавства строк сплати ЄСВ до 20 квітня, Але так як ви закриваєтесь то Вам потрібно сплатити суму за січень зразу
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Евгений 18-02-2014 18:8
Подскажите, пожалуйста, какой отчет нужно сдавать общественной организации в налоговую, если она не состоит в реестре неприбыльных организаций?
Добрий день! якщо Ваша організація не числиться в реєстрі неприбуткових організацій то Вам потрібно подати декларацію по податку на прибуток
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ірина 18-02-2014 16:38
Чи подає підприємець на загальній системі оподаткування який не мав доходів у 2013 році нульовий звіт з ЄСВ? Він здав податкову декларацію про майновий стан з прочерками.
Добрий день!!! Якщо ви на загальній системі оподаткування і не мали доходів ви повинні здати звіт по ЄСВ додаток 5 таблиця 1
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дмитрий 18-02-2014 15:29
Добрый день Я ФЛП, работал на едином налоге, без наемных работников. 16.01.2014г написал заявление на закрытие в исполкоме и в налоговой. сколько мне надо заплатить ЕСВ за январь?
Добрий день!!!
Вам потрібно заплатити всю суму 422,65грн так як ЄСВ поденно не рахується.
Вам потрібно заплатити всю суму 422,65грн так як ЄСВ поденно не рахується.
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Мединська Лариса 21-02-2014 17:1
Відповідно до Податкового кодексу України податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати. При цьому, Податковим кодексом установлено обмеження – сума нарахованої податкової знижки не повинна перевищувати суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата. Згідно з Податковим кодексом заробітна плата це – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці робиться запис про прийняття його на роботу на відповідну посаду. Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.
Дякуємо за запитання
Головне управління ДФС у Черкаській області