Налоговая справка ГФС
Микола 10-08-2015 12:57
Як оподатковуються доходи від здавання земельного паю в оренду
Доброго дня! Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Саша 10-08-2015 12:35
як внести зміни до ліцензії на торгівлю алкогольними напоями , у разі зміни найменування підприємства
Доброго дня! Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного
і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами
і доповненнями встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених
у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних
з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію,
на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку
з урахуванням змін.
При цьому відповідно до ст. 16 Закону України 01 червня 2000 року
№ 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» із змінами і доповненнями підставами для переоформлення ліцензії є, зокрема зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця.
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально
засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов’язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію
з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії.
У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.
Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.
Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Що ж стосується внесення змін до торгового патенту, то відповідно до п. 2 Порядку заповнення торгового патенту, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 867, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 р. за № 330/25107 (далі – Порядок), заповнення реквізитів торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг проводиться на підставі оформленої відповідно до п.п. 267.4.1 п. 267.4 ст. 267 Розділу ХІІ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями заявки на придбання торгового патенту.
Пунктом 6 Порядку визначено, що на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання щодо зміни місцезнаходження до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом керівника органу доходів
і зборів, а у разі його відсутності – заступником керівника органу доходів
і зборів та печаткою органу доходів і зборів.
Таким чином, внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей (найменування, коду ЄДРПОУ, номеру облікової картки, адреси та інше) здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання.
і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами
і доповненнями встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених
у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних
з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію,
на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку
з урахуванням змін.
При цьому відповідно до ст. 16 Закону України 01 червня 2000 року
№ 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» із змінами і доповненнями підставами для переоформлення ліцензії є, зокрема зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця.
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально
засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов’язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію
з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії.
У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.
Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.
Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Що ж стосується внесення змін до торгового патенту, то відповідно до п. 2 Порядку заповнення торгового патенту, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 867, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 р. за № 330/25107 (далі – Порядок), заповнення реквізитів торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг проводиться на підставі оформленої відповідно до п.п. 267.4.1 п. 267.4 ст. 267 Розділу ХІІ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями заявки на придбання торгового патенту.
Пунктом 6 Порядку визначено, що на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання щодо зміни місцезнаходження до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом керівника органу доходів
і зборів, а у разі його відсутності – заступником керівника органу доходів
і зборів та печаткою органу доходів і зборів.
Таким чином, внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей (найменування, коду ЄДРПОУ, номеру облікової картки, адреси та інше) здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ніна Сергіївна 10-08-2015 12:32
У нас є переплати по прибутку .Яке можливе використання сум переплати з податку на прибуток.
Доброго дня!Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України
зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), у складі річної податкової декларації з податку на прибуток платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).
Згідно з абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Для сплати платником щомісячних авансових внесків з податку на прибуток наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 № 19 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» виділені спеціальні коди бюджетної класифікації.
У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України відкриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.
Слід зазначити, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру отриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).
Враховуючи викладене, зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань платника з податку на прибуток, що обліковуються на основному рахунку (для сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток за декларацією) такого платника, у сплату щомісячних авансових внесків, що обліковуються на окремому рахунку (для сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток) платника, може бути здійснене на підставі поданої платником відповідної заяви про таке зарахування.
Зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток в межах одного рахунку платника, на якому обліковуються авансові внески, може бути здійснене в автоматичному режимі (без заяви платника).
зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), у складі річної податкової декларації з податку на прибуток платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).
Згідно з абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Для сплати платником щомісячних авансових внесків з податку на прибуток наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 № 19 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» виділені спеціальні коди бюджетної класифікації.
У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України відкриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.
Слід зазначити, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру отриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).
Враховуючи викладене, зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань платника з податку на прибуток, що обліковуються на основному рахунку (для сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток за декларацією) такого платника, у сплату щомісячних авансових внесків, що обліковуються на окремому рахунку (для сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток) платника, може бути здійснене на підставі поданої платником відповідної заяви про таке зарахування.
Зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток в межах одного рахунку платника, на якому обліковуються авансові внески, може бути здійснене в автоматичному режимі (без заяви платника).
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ОЛЕНА 10-08-2015 12:26
Як правильно подати звіт про найняту людину ?
Починаючи з 27 червня 2015 року роботодавці повідомляють про прийняття найманих працівників на роботу за порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Саме цього дня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Повідомлення про прийняття працівника на роботу надані не за встановленою Постановою №413 формою вважаються такими що не подавалися.
Відповідно з Постановою №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови №413до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
нформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Повідомлення, надане за формою, іншою, ніж зазначена в Постанові КМУ №413 або до про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця вважається таким що не подавалося.
Чинне законодавство не містить ніяких кардинальних відмінностей у процедурі оформлення працівника при працевлаштуванні за сумісництвом або за основним місцем роботи. При працевлаштуванні за сумісництвом особа повинна подати документи згідно із звичайним переліком, окрім трудової книжки, яка ведеться тільки за основним місцем роботи (п. 1.1 Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.1993 №58).
Таким чином, як і у випадку з працевлаштуванням за основним місцем роботи, обов'язковим є повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування і реалізації державної політики по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (органів державної фіскальної служби) про прийом на роботу за сумісництвом.
Порушення порядку повідомлення про прийняття на роботу працівників відносяться до порушень трудового законодавства, і, відповідно належить до компетенції яке належить до компетенції Мінсоцполітики.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу надані не за встановленою Постановою №413 формою вважаються такими що не подавалися.
Відповідно з Постановою №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови №413до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
нформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Повідомлення, надане за формою, іншою, ніж зазначена в Постанові КМУ №413 або до про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця вважається таким що не подавалося.
Чинне законодавство не містить ніяких кардинальних відмінностей у процедурі оформлення працівника при працевлаштуванні за сумісництвом або за основним місцем роботи. При працевлаштуванні за сумісництвом особа повинна подати документи згідно із звичайним переліком, окрім трудової книжки, яка ведеться тільки за основним місцем роботи (п. 1.1 Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.1993 №58).
Таким чином, як і у випадку з працевлаштуванням за основним місцем роботи, обов'язковим є повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування і реалізації державної політики по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (органів державної фіскальної служби) про прийом на роботу за сумісництвом.
Порушення порядку повідомлення про прийняття на роботу працівників відносяться до порушень трудового законодавства, і, відповідно належить до компетенції яке належить до компетенції Мінсоцполітики.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
НАТАЛІЯ 05-08-2015 17:35
Доброго дня! У кварталі звільнення працівнику не була нарахована заробітна плата. Як заповнити 1ДФ? Дякую за відповідь.
Доброго дня!
Заповнюєте відповідно до порядку заповненя фоми 1ДФ.
Якщо не відбувалося жодних нарахувань та виплат фізичним особам - пуста форма ДФ до органів ДФС не подається.
Дякуємо за питання
Заповнюєте відповідно до порядку заповненя фоми 1ДФ.
Якщо не відбувалося жодних нарахувань та виплат фізичним особам - пуста форма ДФ до органів ДФС не подається.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
НАТАЛІЯ 05-08-2015 17:8
Доброго дня! Сумісник звільнений 01.04.2015р.Нарахування з/пл вже не було, як показати в звіті 1ДФ. Його код і дату звільнення? А ознака доходу??? Дякую за відповідь.
Доброго дня!
День звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Тобто 01.04.2015р. - останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Дякуємо за питання
День звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Тобто 01.04.2015р. - останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Юра 05-08-2015 11:18
Я -юр.лице, в березні продав контрагентам власновирощену с/г продукцію-яблука, їх запакував по декілька кілограм в пакетки які купив за власний кошт на базарі, в накладній вказав яблуко пакет, поскільки пакети надав безкоштовно то вказав ціну тільки за яблука. Подзвонили в кінці липня з податкової і сказали зробити уточ.розр.кор.у зв*яку з сам.вияв.помилки у спец. зменшити а в заг. збільшити тому що не можу я надавати пакети безкоштовно. Я зробив розр.кориг. за березень з контрагентами, відняв від ціни яблук ціну пакетів, вказав це все в уточ. розрах. до спец. декларації з дод.5 а загальну уточнюючу послав пусту, поскільки в звітах так відсилаю, сплатив штраф, мені подзвонили і сказали що невірно складена, чому в ут.спец.ми зменшили а в заг. не збільшили, і що поскільки вже серпень буде штраф +120грн. до того що я маю сплатити. Чи можу я надавати безкоштовно пакетики до товару? Як зробити уточнюючий спец.і загальний? Що для цього зробити і чи вірно сказали мені про штраф? Дякую.
Доброго дня!
Якщо це не є Ваші власні товари та послуги, то відносити віджповідні показники необхідно до загальної декларації.
Звертаємо Вашу увагу на порядок заповнення уточнюючих розрахунків по ПДВ:
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п’ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.
У разі якщо виправлення значення рядка 24 у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п’ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У разі якщо виправлення значення рядка 24 у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 25.3.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Дякуємо за питання
Якщо це не є Ваші власні товари та послуги, то відносити віджповідні показники необхідно до загальної декларації.
Звертаємо Вашу увагу на порядок заповнення уточнюючих розрахунків по ПДВ:
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п’ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.
У разі якщо виправлення значення рядка 24 у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п’ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У разі якщо виправлення значення рядка 24 у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 25.3.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
бухгалтер ТзОВ 05-08-2015 9:46
Добрий день. Чи враховуються для розрахунку понижуючого кофіцієнта ЄСВ виплата девідендів?
Доброго дня!
До бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці відноситься сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності)
Дякуємо за питання
До бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці відноситься сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності)
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ирина 04-08-2015 11:46
В 2014 году досрочно погасила кредит. Были начислены проценты за просрочку платежей в течении предыдущих периодов. Согласовано с банком о списании этих процентов при условии покупки у них серебряной монеты. кредит закрыт полностью. подтверждающий документ в наличии. Должна ли я ставить сумму списанных процентов в графу "другие доходы" в декларацию и платить 15% налога? и подавать на эти деньги отдельную декларацию?
Доброго дня!
Платники податку також зобов’язані подати декларацію та задекларувати такі доходи, зокрема:
сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано відповідно до пп. "д" 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Дякуємо за питання
Платники податку також зобов’язані подати декларацію та задекларувати такі доходи, зокрема:
сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано відповідно до пп. "д" 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Георгій 04-08-2015 11:21
Доброго дня! Підкажить будь ласка, чи вступив в дію Закон про оподаткування доходів фізичних осіб, що перевищують суму у 20706 грн. за ставкою 20% ? Або на теперишній час діє норма оподаткування 20% сум доходів, що перевищують 12180 грн.? дякую за відповідь.
Доброго дня!
З 01 січня 2015 року внесені зміни до ст. 167.1 Податкового Кодексу України, які регламентують певні особливості утримання податку на доходи фізичних осіб. Відтепер, якщо сума нарахованої заробітної плати перевищує 10 прожиткових мінімумів, тобто 12180 грн., то різниця, яка перевищує цю позначку, підлягає оподаткуванню в розмірі 20%.
Щодо Проекту закону від 07.04.2015 № 2576, то Президент України повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати» (№ 2576). Про це повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради України.
Дякуємо за питання
З 01 січня 2015 року внесені зміни до ст. 167.1 Податкового Кодексу України, які регламентують певні особливості утримання податку на доходи фізичних осіб. Відтепер, якщо сума нарахованої заробітної плати перевищує 10 прожиткових мінімумів, тобто 12180 грн., то різниця, яка перевищує цю позначку, підлягає оподаткуванню в розмірі 20%.
Щодо Проекту закону від 07.04.2015 № 2576, то Президент України повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати» (№ 2576). Про це повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради України.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП ЧЕМЕРИС 03-08-2015 17:11
Чи треба при обміні валют використовувати РРО? дЯКУЮ.
Доброго дня! Незалежно від місця купівлі-продажу іноземної валюти, в тому числі і в касах уповноважених банків, ці операції з 2015 року здійснюються з обов'язковим застосуванням РРО. Застосування РРО під час таких валютних операцій передбачено змінами, внесеними ЗУ від 28.12.2014 р.№71-VІІІ до пункту 2 ст. 9 ЗУ від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Державна податкова інспекція у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області
Мирослава 10-08-2015 13:3
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області