Налоговая справка ГФС

Доброго дня.  Інвестиційна діяльність на території України здійснюється відповідно до вимог Закону України від 18 вересня 1991 року №1560-XII «Про інвестиційну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1560).
     Відповідно до ст.1 Закону №1560 інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
     Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти (ст.4 Закону №1560).
     Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України (ст.7 Закону №1560).
     Оскільки об’єкти нерухомості придбаваються для подальшого продажу, то такі господарські операції є за своєю суттю операціями з придбання товарів, а об’єкти нерухомості – товаром.
     Податкові зобов’язання та податковий кредит за операціями з постачання та придбання товарів/послуг виникають відповідно до ст.187 та ст.198 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
     а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
     б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
     в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
     г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
     Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
     придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
     придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
     Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
     Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
     а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ);
     б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);
     в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
     г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
     У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
     З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.
     Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

     Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
       Дякуємо за питання.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Бухгалтерський облік курсових різниць ведеться згідно П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», що затверджений наказом МФУ від 10.08.2000 № 193 (далі – П(С)БУ 21).

З 01.01.2015 р. діють нові правила визначення суми податку на прибуток. Тепер об’єкт оподаткування - це прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування «бухгалтерського» прибутку, який підлягає оподаткуванню, на всі різниці, які виникають у підприємства відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. «Бухгалтерський» прибуток – це фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності платника податку на прибуток відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в залежності від того, які стандарти застосовує такий платник податку. Коригування може бути як в бік збільшення, так і в бік зменшення (пп. 134.1.1 Податкового кодексуУкраїни).

Коригування «бухгалтерського» прибутку на суми курсових різниць розділом ІІІ ПКУ не передбачено, тобто вони приймають участь у формуванні об’єкта оподаткування податком на прибуток так само, як і у формуванні «бухгалтерського» прибутку. Отже, курсові різниці будуть враховані у «податковому» прибутку так само, як і в «бухгалтерському».

Дякуємо за питання.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
     першої групи;
     другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

      Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до п.180.1 ст.180 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
     У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п.181.1 ст.181 ПКУ).

Дякуємо за питання.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня! Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня! Якщо дохід підприємців, другої та третьої групи, незалежно від обраного виду діяльності, перевищує у календарному році 1 мільйон гривень, то застосування реєстраторів розрахункових операцій для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Обов’язок подавати таку декларацію мають підприємства – платники податку на прибуток, якщо:

- за 2014 рік отримано дохід більше 10 млн. грн.;

- за результатами 2014 року підприємство було збитковим, або “вийшло на нуль”;

- отримано податковий прибуток за І квартал 2015 року.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Якщо дохід підприємців, другої та третьої групи, незалежно від обраного виду діяльності, перевищує у календарному році 1 мільйон гривень, то застосування реєстраторів розрахункових операцій для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Також зазначимо, що не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктами господарювання, до закінчення терміну їх служби (терміну, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів).

Термін між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути меншим семи років.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Відповідно до Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 р. проводиться зменшення фінансового результату до оподаткування на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включеної до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичнихосіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, Законом № 71 доповнено пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (ПКУ) абзацом другим, згідно з яким контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в ЄРПН.
З 01.01.2015 р. норму Податкового кодексу, яка давала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника, виключено.
Якщо постачальник не надав податкову накладну або надав її, але не зареєстрував у ЄРПН, право на формування податкового кредиту втрачається.
Формування податкового кредиту без отримання податкової накладної згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу може здійснюватися на підставі таких документів:
транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку);
бухгалтерські довідки, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

 

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Так, до платників податків у випадку неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності передбачено адміністративну відповідальність. Органи державного фінансового контролю мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

У разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.
У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до податкової інспекції за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

 

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області