Налоговая справка ГФС
НАТАЛІЯ 17-08-2014 10:43
Доброго дня! Відпускні за серпень-вересень нараховані і виплачені 31 липня. Військовий збір знімається з даної суми чи ні?
Дякую за відповідь.
Доброго дня!
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Починаючи з 3 серпня 2014 року оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Дякуємо за питання.
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Починаючи з 3 серпня 2014 року оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Дякуємо за питання.
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Лимар Л.О. 16-08-2014 15:34
Чи сплачується військовий збір в цьому місяці із серпневої зарплати?
Доброго дня!
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо починаючи з 3 серпня 2014 року.
Дякуємо за питання
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо починаючи з 3 серпня 2014 року.
Дякуємо за питання
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Руководитель ПП "Автомир" 15-08-2014 15:20
Як здійснюєтья нарахування військового збору при нарахуванні зарабітної платні?
Добрий день!
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Нарахування військовог збору утримується зі всієї нарахованої суми оподаткованого доходу
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Нарахування військовог збору утримується зі всієї нарахованої суми оподаткованого доходу
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Любомира 15-08-2014 12:7
Добрий день! Чи обовязково писати працівнику заяву по основному місцю роботи , для примінення соціальної пільги, чи бухгалтер може приміняти самостійно пільгу ?
Добрий день!
Відповідно до ст. 169.2.2 Податкового кодексу України платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги .
Податкова соціальна пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів що пдтверджує така право
Відповідно до ст. 169.2.2 Податкового кодексу України платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги .
Податкова соціальна пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів що пдтверджує така право
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Елена 15-08-2014 10:2
Добрый день. Наше предприятие находится на едином налоге. Физ.лицо несколько месяцев назад предоставило предприятию беспроцентный займ на 10000 грн. Теперь предприятие имеет возможность возвращать займ с расчётного счета каждый день по 3000 грн.Подскажите пожалуйста есть ли какие-то нюансы при обналичивании денег под займ?
И ещё вопрос- нужно ли удерживать военный сбор 1,5 % с больничных выплат за счёт Фонда социального страхования?
Добрий день!
Військовий збір запроваджено з 03 серпня 2014 року. Об’єктом оподаткування для роботодавців у зв’язку з трудовими відносинами визначено, зокрема:
доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що відповідає визначенню заробітної плати згідно з пп. 14.1.48 ПКУ та ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР;
інші виплати й винагороди. Тобто до цієї категорії може потрапити решта виплат працівникам (окрім зарплатних), що нараховується у зв’язку з трудовими відносинами. Проводячи аналогію з ПДФО, до їх числа мали б потрапити всі інші виплати працівникам, які включаються до загального оподатковуваного доходу згідно з п. 164.2 ПКУ.
До останньої категорії можна віднести й лікарняні. Адже їх нараховує та виплачує роботодавець саме своїм працівникам (як застрахованим особам). До речі, на гарячій лінії Міндоходів стверджують, що під оподаткування військовим збором потрапляють лише виплати, які належать до фонду оплати праці.
Оплата днів непрацездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, тобто по суті є страховою виплатою (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III).
Між іншим, з метою визначення об’єкта обкладення ПДФО доволі часто використовується саме Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, далі ― Інструкція № 5. На цьому, зокрема, наголошує Міндоходів у листі від 06.08.2013 р. № 9531/5/99-99-17-03-03-16.
А оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності й допомога по тимчасовій непрацездатності не належать до фонду зарплати (п.п. 3.2–3.3 Інструкції № 5).
Звернувшись на гарячу лінію Державної фіскальної служби з питанням — чи необхідно утримувати військовий збір із лікарняних — ми отримали ствердну відповідь. Але як аргумент вони наводять те, що лікарняні з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до зарплати (тобто по аналогії з ПДФО).
Слід зазначити, що ДПАУ в листі від 18.03.2011 р. № 5453/6/17-0715, керуючись абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ, ще раніше наголошувала, що виплати по листках непрацездатності з метою обкладення ПДФО прирівнюється до зарплати. Проте ст. 169 ПКУ не поширюється на військовий збір, а стосовно його нарахування й сплати відсилають лише до ст. 168 ПКУ, та й об’єкт оподаткування військовим збором значно вужчий, ніж для ПДФО. Однак, як бачимо, Державну фіскальну службу це не бентежить.
Тому, незважаючи на те що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності й допомога по тимчасовій непрацездатності не входять до складу зарплати, виходить, що військовий збір з лікарняних потрібно утримувати.
Ураховуючи, що військовий збір запроваджено з 03.08.2014 р., виникає ще одне запитання: з якої дати потрібно утримувати військовий збір та чи необхідно його доутримувати з лікарняних, нарахованих у липні, якщо вони виплачуються в серпні?
У підкатегорії 132.02 «ЗІР» міститься відповідь на це запитання: з виплат, нарахованих до 03.08.2014 р., які виплачуються після цієї дати, військовий збір не утримується. Тобто визначальна дата — 03.08.2014 р.: з усіх виплат (що входять до складу об’єкта оподаткування) і нарахованих починаючи із 03.08.2014 р. слід утримувати військовий збір.
Військовий збір запроваджено з 03 серпня 2014 року. Об’єктом оподаткування для роботодавців у зв’язку з трудовими відносинами визначено, зокрема:
доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що відповідає визначенню заробітної плати згідно з пп. 14.1.48 ПКУ та ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР;
інші виплати й винагороди. Тобто до цієї категорії може потрапити решта виплат працівникам (окрім зарплатних), що нараховується у зв’язку з трудовими відносинами. Проводячи аналогію з ПДФО, до їх числа мали б потрапити всі інші виплати працівникам, які включаються до загального оподатковуваного доходу згідно з п. 164.2 ПКУ.
До останньої категорії можна віднести й лікарняні. Адже їх нараховує та виплачує роботодавець саме своїм працівникам (як застрахованим особам). До речі, на гарячій лінії Міндоходів стверджують, що під оподаткування військовим збором потрапляють лише виплати, які належать до фонду оплати праці.
Оплата днів непрацездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, тобто по суті є страховою виплатою (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III).
Між іншим, з метою визначення об’єкта обкладення ПДФО доволі часто використовується саме Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, далі ― Інструкція № 5. На цьому, зокрема, наголошує Міндоходів у листі від 06.08.2013 р. № 9531/5/99-99-17-03-03-16.
А оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності й допомога по тимчасовій непрацездатності не належать до фонду зарплати (п.п. 3.2–3.3 Інструкції № 5).
Звернувшись на гарячу лінію Державної фіскальної служби з питанням — чи необхідно утримувати військовий збір із лікарняних — ми отримали ствердну відповідь. Але як аргумент вони наводять те, що лікарняні з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до зарплати (тобто по аналогії з ПДФО).
Слід зазначити, що ДПАУ в листі від 18.03.2011 р. № 5453/6/17-0715, керуючись абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ, ще раніше наголошувала, що виплати по листках непрацездатності з метою обкладення ПДФО прирівнюється до зарплати. Проте ст. 169 ПКУ не поширюється на військовий збір, а стосовно його нарахування й сплати відсилають лише до ст. 168 ПКУ, та й об’єкт оподаткування військовим збором значно вужчий, ніж для ПДФО. Однак, як бачимо, Державну фіскальну службу це не бентежить.
Тому, незважаючи на те що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності й допомога по тимчасовій непрацездатності не входять до складу зарплати, виходить, що військовий збір з лікарняних потрібно утримувати.
Ураховуючи, що військовий збір запроваджено з 03.08.2014 р., виникає ще одне запитання: з якої дати потрібно утримувати військовий збір та чи необхідно його доутримувати з лікарняних, нарахованих у липні, якщо вони виплачуються в серпні?
У підкатегорії 132.02 «ЗІР» міститься відповідь на це запитання: з виплат, нарахованих до 03.08.2014 р., які виплачуються після цієї дати, військовий збір не утримується. Тобто визначальна дата — 03.08.2014 р.: з усіх виплат (що входять до складу об’єкта оподаткування) і нарахованих починаючи із 03.08.2014 р. слід утримувати військовий збір.
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Сергій 14-08-2014 10:55
Доброго дня! Зі Святом Вас! Я приватний підприємець, платник єдиного податку ІІІ група (5%). Хочу прийняти на роботу працівника. Які податки, куди та скільки я повинен буду сплачувати за найманого працівника з заробітною платою 1218 гривень. Дякую!
Добрий день!
Згідно із п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Податковий агент зобов’язаний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Заробітна плата для цілей р.ІV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3 ст.164 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи визначені п.165.1 ст.165 ПКУ. Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Відповідно до п.164.5 ст.164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100 - Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Сума податку на доходи фізичних осіб з загального місячного оподатковуваного доходу буде дорівнювати сумі податків, утриманих за правилами та ставками, визначеними у абз. першому та другому цього пункту.
При оподаткуванні доходу, який підпадає під оподаткування за ставкою, визначеною у абз. першому п.167.1 ПКУ, слід враховувати те, що максимальна сума доходу, з якого утримуються суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 2014 році, становить 18270 грн. (п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2014 року).
Якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу, крім заробітної плати входять інші види доходів, щодо яких встановлено різні правила та/або ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог п.167.1 ст.167 ПКУ у першу чергу оподатковуються доходи, що входять до складу заробітної плати, після чого формується оподатковуваний дохід по мірі виникнення у платника податку кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу відповідно до первинних документів, зокрема, наказів про виплату/надання певних видів доходів).
Реалізацію вказаних вище норм ПКУ можна розглянути на конкретному прикладі.
Наприклад, працівнику підприємства в одному місяці нараховано заробітну плату 6500 грн. та надано подарунок вартістю 9000 грн.
При цьому з суми нарахованого доходу, загальний місячний оподатковуваний дохід (далі – ЗМОД) становить 14891,0 грн., з яких:
6500 грн. – заробітна плата;
8391,0 грн. – вартість подарунку, яка включається до ЗМОД (9000 грн. – 609,0 грн., де 609,0 грн. – вартість подарунку, яка не включається до складу ЗМОДу згідно із пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ (50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року).
База оподаткування заробітної плати становитиме 6266 грн., за вирахуванням єдиного соціального внеску (6500 грн. – (6500 грн. х 3,6%) = 6266 грн., де 3,6% - єдиний соціальний внесок).
Загальна база оподаткування становитиме 14657,0 грн. (8391,0 грн. + 6266 грн. = 14657,0 грн.)
База оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 12180 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2014 року);
база оподаткування до якої застосовується ставка податку 17 % становитиме 2477,0 грн. (14657,0 грн. - 12180 грн. = 2477,0 грн.)
Оскільки 14657,0 грн. > 12180 грн., то з метою оподаткування сума 14657,0 грн. має бути розподілена на частки, які підпадають під оподаткування до 12180 грн. за ставкою 15% та сума, яка перевищує десятикратний розмір заробітної плати, а саме 2477,0 грн. (14657,0 грн. - 12180 грн. = 2477,0 грн.) оподатковується за ставкою 17%.
Алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо сума заробітної плати разом із вартістю додаткового блага перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, наступний:
1. Вираховуємо ПДФО з заробітної плати:
6500 грн. < 12180 грн., тому зарплата підпадає під оподаткування за ставкою 15%;
ПДФО = 6500 – (6500 х 3,6%) х 15% = 939,9 грн., де 3,6% - єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
2. Знаходимо окремі частки вартості (суми) подарунку, які підлягають оподаткуванню за ставками 15% та 17%:
12180 грн. – 6266 грн. = 5914 грн. (підлягає оподаткуванню за ставкою 15%);
14657,0 грн. – 12180 грн. = 2477,0 грн. (підлягає оподаткуванню за ставкою 17%).
3. Застосовуємо для оподаткування підвищувальний коефіцієнт до вартості (суми) подарунку:
К=1,18 – для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%;
К=1,2 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 17%;
ПДФО з подарунку = 5914 грн. х 1,18 х 15% + 2477,0 грн. х 1,2 х 17% = 1046,78 грн. + 505,31 грн. = 1552,09 грн.
При цьому слід мати на увазі, що з вартості подарунків єдиний соціальний внесок не утримується.
4. Знаходимо підсумкову суму ПДФО, яка підлягає утриманню з ЗМОДу платника податку:
ПДФО з зарплати + ПДФО з подарунку = 1552 грн. 9 коп. + 939 грн. 90 коп. = 2491 грн. 99 коп.
Крім того Ви Ще повинні сплатити військовий збір який становить 1,5% від 1218 грн (18грн 27 коп)
Згідно із п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Податковий агент зобов’язаний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Заробітна плата для цілей р.ІV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3 ст.164 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи визначені п.165.1 ст.165 ПКУ. Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Відповідно до п.164.5 ст.164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100 - Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Сума податку на доходи фізичних осіб з загального місячного оподатковуваного доходу буде дорівнювати сумі податків, утриманих за правилами та ставками, визначеними у абз. першому та другому цього пункту.
При оподаткуванні доходу, який підпадає під оподаткування за ставкою, визначеною у абз. першому п.167.1 ПКУ, слід враховувати те, що максимальна сума доходу, з якого утримуються суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 2014 році, становить 18270 грн. (п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2014 року).
Якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу, крім заробітної плати входять інші види доходів, щодо яких встановлено різні правила та/або ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог п.167.1 ст.167 ПКУ у першу чергу оподатковуються доходи, що входять до складу заробітної плати, після чого формується оподатковуваний дохід по мірі виникнення у платника податку кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу відповідно до первинних документів, зокрема, наказів про виплату/надання певних видів доходів).
Реалізацію вказаних вище норм ПКУ можна розглянути на конкретному прикладі.
Наприклад, працівнику підприємства в одному місяці нараховано заробітну плату 6500 грн. та надано подарунок вартістю 9000 грн.
При цьому з суми нарахованого доходу, загальний місячний оподатковуваний дохід (далі – ЗМОД) становить 14891,0 грн., з яких:
6500 грн. – заробітна плата;
8391,0 грн. – вартість подарунку, яка включається до ЗМОД (9000 грн. – 609,0 грн., де 609,0 грн. – вартість подарунку, яка не включається до складу ЗМОДу згідно із пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ (50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року).
База оподаткування заробітної плати становитиме 6266 грн., за вирахуванням єдиного соціального внеску (6500 грн. – (6500 грн. х 3,6%) = 6266 грн., де 3,6% - єдиний соціальний внесок).
Загальна база оподаткування становитиме 14657,0 грн. (8391,0 грн. + 6266 грн. = 14657,0 грн.)
База оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 12180 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2014 року);
база оподаткування до якої застосовується ставка податку 17 % становитиме 2477,0 грн. (14657,0 грн. - 12180 грн. = 2477,0 грн.)
Оскільки 14657,0 грн. > 12180 грн., то з метою оподаткування сума 14657,0 грн. має бути розподілена на частки, які підпадають під оподаткування до 12180 грн. за ставкою 15% та сума, яка перевищує десятикратний розмір заробітної плати, а саме 2477,0 грн. (14657,0 грн. - 12180 грн. = 2477,0 грн.) оподатковується за ставкою 17%.
Алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо сума заробітної плати разом із вартістю додаткового блага перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, наступний:
1. Вираховуємо ПДФО з заробітної плати:
6500 грн. < 12180 грн., тому зарплата підпадає під оподаткування за ставкою 15%;
ПДФО = 6500 – (6500 х 3,6%) х 15% = 939,9 грн., де 3,6% - єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
2. Знаходимо окремі частки вартості (суми) подарунку, які підлягають оподаткуванню за ставками 15% та 17%:
12180 грн. – 6266 грн. = 5914 грн. (підлягає оподаткуванню за ставкою 15%);
14657,0 грн. – 12180 грн. = 2477,0 грн. (підлягає оподаткуванню за ставкою 17%).
3. Застосовуємо для оподаткування підвищувальний коефіцієнт до вартості (суми) подарунку:
К=1,18 – для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%;
К=1,2 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 17%;
ПДФО з подарунку = 5914 грн. х 1,18 х 15% + 2477,0 грн. х 1,2 х 17% = 1046,78 грн. + 505,31 грн. = 1552,09 грн.
При цьому слід мати на увазі, що з вартості подарунків єдиний соціальний внесок не утримується.
4. Знаходимо підсумкову суму ПДФО, яка підлягає утриманню з ЗМОДу платника податку:
ПДФО з зарплати + ПДФО з подарунку = 1552 грн. 9 коп. + 939 грн. 90 коп. = 2491 грн. 99 коп.
Крім того Ви Ще повинні сплатити військовий збір який становить 1,5% від 1218 грн (18грн 27 коп)
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Бухгалтер 14-08-2014 10:24
Здравствуйте, подскажите пожалуйста, если налоговая накладная зарегистрированая в эдином реестре в июле, выписана не правильно, потом выписали правильно (изменили суму), нужно ли неправильно выписаную налоговую накладную включасть в реестр выданых налоговых накладных в июле? Спасибо.
Добрий день!
Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.12 №127, визначено, що якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.
Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.12 №127, визначено, що якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила 14-08-2014 10:19
Доброго дня! Наше підприємство виплачує заробітну плату за червень 2014 року . Чи потрібно перераховувати військовий збір з цієї зарплати?
Добрий день!!
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Більш детальніше по цьому питанні Ви можете прочитати в газеті "Все про бухгалтерський облік " № 74 сторінка 6
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Більш детальніше по цьому питанні Ви можете прочитати в газеті "Все про бухгалтерський облік " № 74 сторінка 6
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталья Стадник 13-08-2014 17:43
Добрый день! Ответьте пожалуйста на вопрос: ЧП, который достиг пенсионного возраста (женщина, 58 лет. До этого момента получала пенсию по выслуге лет) должен перейти на песию по возрасту для того, чтобы не платить ЕСВ, или достаточно предоставить справку из отделения ПФ о том, что она имеет право на назначение пенсии по возрасту? Заранее благодарна, Наталья
Згідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, в тому числі ФОП - ЄП та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 ст. 4 цього Закону, а саме ФОП (крім тих ФОП - ЄП), ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.
При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, повинна нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ФОП, в тому числі ФОП платники ЄП та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Згідно із частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 ФОП платники ЄП звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 ст. 4 цього Закону, а саме ФОП (крім тих ФОП - ЄП), ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.
При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, повинна нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ФОП, в тому числі ФОП платники ЄП та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Згідно із частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 ФОП платники ЄП звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Инна 13-08-2014 13:25
Здравствуйте, можно ли сдавать нежилое помещение в субаренду физлицу не являющемуся предпринимателем?
Згідно з п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 ПКУ, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 ПКУ, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Валентина 13-08-2014 13:12
Доброго дня.Я ФОП,2 група.Маю зовсім малу виручку,принаймі хватає тільки заплатити податок.Хочу перейти на звгальну систему оподаткування.Хочу уточнити про мої обов"язкові сплати податку і Розмір страхового внеску .Про розмір страхового внеску-розрахунок за квартал,чи помісячно платити 35% від мінімальної заробітної плати,якщо чистий доход буде менший мінімальної заробітної плати?
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному п.п. 298.2.1 - 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п’ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п’ятої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п’ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п’ятої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області
Виктор 17-08-2014 17:0
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 р. № 1621-VII (далі Закон № 1621) , яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Відповідно до Закону № 1621 оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум ПДФО, ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Доходи підприємця не є об'єктом оподаткування військовим збором.
Дякуємо за питання.
Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області