Налоговая справка ГФС
Анна 14-05-2014 12:34
Наше Товариство займається оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів та послугами з переобладнання автотранспортних засобів, розрахунки проводяться виключно в безготівковій формі, має намір установити платіжний термінал, для того щоб приватні особи мали змогу розрахунку в безготівковій формі, за допомогою платіжної картки.
Просимо надати пояснення чи має право Товариство використовувати платіжний термінал без використання касового апарату
Шановна Анно.
Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з розрахунків за готівку або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО з додержанням установленого порядку їх застосування.
Статтею 9 цього Закону визначено випадки, при яких застосування РРО та розрахункових книжок не є обов’язковим.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.
Відповідно до Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їхнім використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 30.04.2010 р. № 223, платіжний термінал — це електронний пристрій, призначений для здійснення платіжних операцій, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Надрукований на платіжному терміналі сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.
Тобто сліп, надрукований на платіжному терміналі, не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.
Отже, при здійсненні готівкових розрахунків за надані послуги підприємство може не застосовувати РРО відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону про РРО. Водночас при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток підприємство зобов’язано використовувати РРО, при цьому касовий чек має містити обов’язкові реквізити, визначені п. 3.6 Положення про форму та зміст розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Положення № 614).
Дякуємо за Ваше запитання.
Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з розрахунків за готівку або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО з додержанням установленого порядку їх застосування.
Статтею 9 цього Закону визначено випадки, при яких застосування РРО та розрахункових книжок не є обов’язковим.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.
Відповідно до Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їхнім використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 30.04.2010 р. № 223, платіжний термінал — це електронний пристрій, призначений для здійснення платіжних операцій, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Надрукований на платіжному терміналі сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.
Тобто сліп, надрукований на платіжному терміналі, не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.
Отже, при здійсненні готівкових розрахунків за надані послуги підприємство може не застосовувати РРО відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону про РРО. Водночас при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток підприємство зобов’язано використовувати РРО, при цьому касовий чек має містити обов’язкові реквізити, визначені п. 3.6 Положення про форму та зміст розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Положення № 614).
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталя 14-05-2014 11:55
Добрий день. Питання щодо заповнення податкової накладної. Згідно порядку, у полі "дата складання податкової накладної" зазначається дата виникнення податкових зобов"язань продавця. У розділі 1, в графі 2 "дата виникнення податкового зобов"язання" також заначається дата виникнення податкового зобов"язання у продавця. При цьому датою виникнення податкових зобов"язань - є здійснення події, що сталася раніше. Питання: 1) чи означає, що поле "дата складання податкової накладної" та графа 2, розділ 1 "дата виникнення податкового зобов"язання" повинні бути однаковими, за умови, що подія, яка сталася раніше - це надходження коштів на рухунок? 2) чи можна включити податкову накладну до складу податкового кредиту, якщо в ній не правильно зазначені дати?
Шановна Наталя.
Відповідь на 1-е запитання:
Відповідно пп. 201.4 ПКУ Податкова накладна складається у 2-х примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця... Це означає, що обидва пункти ("дата виникнення податкового зобов"язання" та "дата виникнення податкового зобов"язання") мають бути однаковими.
Відповідь на 2-е запитання:
Так, але слід подати додаток №8 і вказати помилку. Також прикласти первинні документи до цієї операції та листом передати в ДПІ.
Дякуємо за запитання.
Відповідь на 1-е запитання:
Відповідно пп. 201.4 ПКУ Податкова накладна складається у 2-х примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця... Це означає, що обидва пункти ("дата виникнення податкового зобов"язання" та "дата виникнення податкового зобов"язання") мають бути однаковими.
Відповідь на 2-е запитання:
Так, але слід подати додаток №8 і вказати помилку. Також прикласти первинні документи до цієї операції та листом передати в ДПІ.
Дякуємо за запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ирина 14-05-2014 8:58
Добрый день! Вопрос: Что нужно для закрытие предприятия
Шановна Ірино.
Порядок зняття з обліку платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів в органах доходів і зборів, у разі державної реєстрації припинення, визначено р.XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок).
Загальний порядок припинення юридичної особи визначений ст.104 - 112 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями та р.IV Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV із змінами і доповненнями «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями.
Відповідно до пп.11.1.1 п.11 р.XI Порядку юридична особа, яка перебуває у процесі припинення, подає до органу доходів і зборів за основним місцем обліку такі документи:
заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП;
оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;
копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР), зобов’язані подати зазначені документи до органу доходів і зборів у 3-денний строк після прийняття рішення про припинення.
Юридичні особи, відомості щодо яких містяться в ЄДР, можуть подати зазначені документи (крім довідки за ф. N 4-ОПП) до органу доходів і зборів за бажанням після внесення до ЄДР запису про прийняття рішення про припинення.
У такому самому порядку мають бути подані документи і в разі прийняття рішення про закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (пп.11.1.1 п.11 р.XI Порядку).
Орган доходів і зборів після отримання першого із документів, що свідчить про прийняття рішення про припинення юридичної особи або закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, розпочинає та проводить процедури, передбачені р.XI Порядку.
Зокрема, інформація про отримання органом доходів і зборів документів, визначених пп.11.1.1 п.11.1 р.XI Порядку, а також інформація про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів, доводиться до відома структурних підрозділів такого органу доходів і зборів та органів доходів і зборів, у яких платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку або в яких перебувають на обліку його відокремлені підрозділи.
За результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з припиненням платника податків або після проведення документальної позапланової перевірки та спливання законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків, але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог, відповідальні працівники таких підрозділів (органів) підписують обхідний лист або готують відповідний висновок про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення платника податків (пп.11.2.3 п.11.2 р.XI Порядку).
Крім того, згідно із пп.11.3.4 п.11.3 р.XI Порядку орган доходів і зборів зобов’язаний направити в електронній формі та на паперовому носії державному реєстраторові протягом 10 робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи одне з таких повідомлень:
повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи за ф. № 24-ОПП;
повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи за ф. № 25-ОПП.
У разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо) (п.11.4 р.XI Порядку).
Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень органу доходів і зборів щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, визначених пп.11.9.1 п.11.9 р.XI Порядку, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів, орган доходів і зборів складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП (п.11.5 р.XI Порядку).
Така довідка направляється відповідальній особі платника податків. За зверненням комісії з припинення (ліквідаційної комісії), ліквідатора, платника податків (фізичної особи), іншої особи, яку за даними ЄДР (згідно з рішенням про припинення) призначено відповідальною за проведення процедур припинення платника податків, довідка за ф. N 22-ОПП може бути видана такій особі безпосередньо в органі доходів і зборів, але не пізніше третього робочого дня, наступного за днем реєстрації довідки в органі доходів і зборів. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою (п.11.5 р.XI Порядку).
Платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації припинення платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість довідки за ф. №22-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.
З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку в органі доходів і зборів за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру (пп.11.5.2 п.11.5 р.XI Порядку).
У разі закриття відокремленого підрозділу - платника податків другий примірник довідки за ф. № 12-ОПП або за ф. № 22-ОПП надсилається до органу доходів і зборів, де перебуває на обліку за основним місцем обліку юридична особа (пп.11.5.3 п.11.5 р.XI Порядку).
Довідки за ф. №22-ОПП або за ф. №12-ОПП платник податків подає державному реєстратору або іншому органу для проведення державної реєстрації припинення в установленому законом порядку (п.11.7 р.XI Порядку).
Дякуємо за запитання.
Порядок зняття з обліку платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів в органах доходів і зборів, у разі державної реєстрації припинення, визначено р.XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок).
Загальний порядок припинення юридичної особи визначений ст.104 - 112 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями та р.IV Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV із змінами і доповненнями «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями.
Відповідно до пп.11.1.1 п.11 р.XI Порядку юридична особа, яка перебуває у процесі припинення, подає до органу доходів і зборів за основним місцем обліку такі документи:
заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП;
оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;
копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР), зобов’язані подати зазначені документи до органу доходів і зборів у 3-денний строк після прийняття рішення про припинення.
Юридичні особи, відомості щодо яких містяться в ЄДР, можуть подати зазначені документи (крім довідки за ф. N 4-ОПП) до органу доходів і зборів за бажанням після внесення до ЄДР запису про прийняття рішення про припинення.
У такому самому порядку мають бути подані документи і в разі прийняття рішення про закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (пп.11.1.1 п.11 р.XI Порядку).
Орган доходів і зборів після отримання першого із документів, що свідчить про прийняття рішення про припинення юридичної особи або закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, розпочинає та проводить процедури, передбачені р.XI Порядку.
Зокрема, інформація про отримання органом доходів і зборів документів, визначених пп.11.1.1 п.11.1 р.XI Порядку, а також інформація про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів, доводиться до відома структурних підрозділів такого органу доходів і зборів та органів доходів і зборів, у яких платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку або в яких перебувають на обліку його відокремлені підрозділи.
За результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з припиненням платника податків або після проведення документальної позапланової перевірки та спливання законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків, але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог, відповідальні працівники таких підрозділів (органів) підписують обхідний лист або готують відповідний висновок про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення платника податків (пп.11.2.3 п.11.2 р.XI Порядку).
Крім того, згідно із пп.11.3.4 п.11.3 р.XI Порядку орган доходів і зборів зобов’язаний направити в електронній формі та на паперовому носії державному реєстраторові протягом 10 робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи одне з таких повідомлень:
повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи за ф. № 24-ОПП;
повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи за ф. № 25-ОПП.
У разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо) (п.11.4 р.XI Порядку).
Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень органу доходів і зборів щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, визначених пп.11.9.1 п.11.9 р.XI Порядку, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів, орган доходів і зборів складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП (п.11.5 р.XI Порядку).
Така довідка направляється відповідальній особі платника податків. За зверненням комісії з припинення (ліквідаційної комісії), ліквідатора, платника податків (фізичної особи), іншої особи, яку за даними ЄДР (згідно з рішенням про припинення) призначено відповідальною за проведення процедур припинення платника податків, довідка за ф. N 22-ОПП може бути видана такій особі безпосередньо в органі доходів і зборів, але не пізніше третього робочого дня, наступного за днем реєстрації довідки в органі доходів і зборів. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою (п.11.5 р.XI Порядку).
Платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації припинення платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість довідки за ф. №22-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.
З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку в органі доходів і зборів за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру (пп.11.5.2 п.11.5 р.XI Порядку).
У разі закриття відокремленого підрозділу - платника податків другий примірник довідки за ф. № 12-ОПП або за ф. № 22-ОПП надсилається до органу доходів і зборів, де перебуває на обліку за основним місцем обліку юридична особа (пп.11.5.3 п.11.5 р.XI Порядку).
Довідки за ф. №22-ОПП або за ф. №12-ОПП платник податків подає державному реєстратору або іншому органу для проведення державної реєстрації припинення в установленому законом порядку (п.11.7 р.XI Порядку).
Дякуємо за запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
татьяна 13-05-2014 16:27
доброго дня! підскажіть будь-ласка чи підлягає ободаткуванню операції з купівлі-продажу рухомого майна ( продавець юр. особа, покупець фіз. особа) І чи для цієї угоди повинна бути у іноземця довідка про присвоєння ідент. коду.
Шановна Тетяно.
Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
Що стосується ідент. коду:
Використання ідентифікаційних номерів обов'язкове для громадян:
які постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" зобов'язані сплачувати податки в Україні;
які відкривають рахунки в установах банків;
дані про яких використовуються в інших інформаційних системах України.
Дякуємо за запитання.
Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
Що стосується ідент. коду:
Використання ідентифікаційних номерів обов'язкове для громадян:
які постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" зобов'язані сплачувати податки в Україні;
які відкривають рахунки в установах банків;
дані про яких використовуються в інших інформаційних системах України.
Дякуємо за запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталя 13-05-2014 14:43
Дякую за відповідь. Вибачте, можливо, я не привильно зформулювала питання в попередньому листі (Підкажіть будь-ласка, чи правомірно включити податкову накладну в квітні 2014 р., сама податкова накладна виписана 30.12.2013 р., а фактично отримана покупцем в січні 2014 року? Чи необхідно пояснювати перевіряючим органам, чому невикористано право врахувати цю накладну до квітня 2014 р.). Я мала на увазі пункт 198.6 ПКУ (абзац 3) про включення податкової накладної до складу податкового кредиту протягом 365 днів від дати її виписки. Чи підпадає під дію цього пункту, описаний вище випадок (при цьому податкова накладна не реєструвалася в Єдиному реєстрі, оскільки сума ПДВ менша за 10 тис.). Дякую.
Шановна Наталя.
Насправді, податкова накладна, виписана на послуги, в ціну яких входять використані імпортовані товари, у разі якщо сума ПДВ в такій податковій накладні є меншою ніж 10 тис. грн., не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У Вашому випадку податкову накладну можна включити до складу податкового кредиту, адже минуло лише 133 дні, а дається на це 365 днів.
Дякуємо за запитання.
Насправді, податкова накладна, виписана на послуги, в ціну яких входять використані імпортовані товари, у разі якщо сума ПДВ в такій податковій накладні є меншою ніж 10 тис. грн., не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У Вашому випадку податкову накладну можна включити до складу податкового кредиту, адже минуло лише 133 дні, а дається на це 365 днів.
Дякуємо за запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталя 13-05-2014 12:36
Добрий день! Підкажіть будь-ласка, чи правомірно включити податкову накладну в квітні 2014 р., сама податкова накладна виписана 30.12.2013 р., а фактично отримана покупцем в січні 2014 року? Чи необхідно пояснювати перевіряючим органам, чому невикористано право врахувати цю накладну до квітня 2014 р. (січень,лютий). Дякую за відповідь.
Шановна Наталя.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.
Дякуємо за Ваше запитання.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Анна 13-05-2014 10:44
Доброго дня. У мене така проблема, в цьому році самостійно виявили помилку в звітах за минулий рік а саме: установа зареєстрована в одному районі, а люди прцюють у цьому де зареєстрована і в іншому, так от мою попередницю було невірно проінформовано з приводу подання звітності до податкової вона в жовтні подала звіт в два райони (один з них там де ми не зареєстровані) в податковій не придали цьому значення звіт був прийнятий, пізніше за другу половину працівників вона подала звіт в податкову того району в якому зареєстровано установу. На сьогодні той звіт який був поданий пізніше є, а який раніше недійсний тобто та половина працівників які були подані не в ту податкову по звітах не проходять. Підскажіть хтось будь ласка, як вийти з цієї ситуації всі говорять різне в податковій взагалі нічого не знають, я вже робила скасавуючу за той місяць і початкову але звіт помилковий . Буду дуже вдячна за підказку.
Шановна Анна.
Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 (далі – Методичні рекомендації), у випадку, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.
Така декларація заноситься до бази даних адресата звітності з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
Податкова декларація, крім випадків, передбачених ПКУ, подається за відповідний базовий звітний (податковий) період.
Нова звітна декларація подається платником податків до граничного терміну подання податкової звітності, у разі подання звітної декларації. При виправленні показників поданої податкової декларації після граничного терміну подання податкової звітності платник податку (з урахуванням строків давності) подає уточнюючий розрахунок.
До речі, уточніть, який саме звіт Вам слід подавати. Чи не плутаєте ЄСВ і 1-ДФ
Дякуємо за Ваше запитання.
Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 (далі – Методичні рекомендації), у випадку, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.
Така декларація заноситься до бази даних адресата звітності з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
Податкова декларація, крім випадків, передбачених ПКУ, подається за відповідний базовий звітний (податковий) період.
Нова звітна декларація подається платником податків до граничного терміну подання податкової звітності, у разі подання звітної декларації. При виправленні показників поданої податкової декларації після граничного терміну подання податкової звітності платник податку (з урахуванням строків давності) подає уточнюючий розрахунок.
До речі, уточніть, який саме звіт Вам слід подавати. Чи не плутаєте ЄСВ і 1-ДФ
Дякуємо за Ваше запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила . Бухгалтер 12-05-2014 20:49
хто має внгести дані що підприємство являється гірничим до кого звертатись? які критерії вілнесення підприємств до гірничих?
Доброго дня!
Відповідно до статті 1 Гірничого Закону України - гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно-відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку
корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо); статті 6 Гірничого Закону України - підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати
у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України. Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не
підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості, крім тих, що приватизуються відповідно до Закону
України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в
державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості.Не підлягає приватизації майно державних галузевих і
регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості; статті 8 Закону - Державне регулювання гірничої справи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України; статті 10 Закону - Державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах охорони праці, державного гірничого нагляду, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.
Дякуємо за питання!
Відповідно до статті 1 Гірничого Закону України - гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно-відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку
корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо); статті 6 Гірничого Закону України - підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати
у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України. Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не
підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості, крім тих, що приватизуються відповідно до Закону
України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в
державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості.Не підлягає приватизації майно державних галузевих і
регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості; статті 8 Закону - Державне регулювання гірничої справи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України; статті 10 Закону - Державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах охорони праці, державного гірничого нагляду, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.
Дякуємо за питання!
Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Анна 12-05-2014 11:14
Добрий день, підкажіть будь-ласка, ФОП на загальній системі оподаткування одночасно є і адвокатом, веду одну книгу обліку доходів і витрат, чи можу я одночасно з колонкою 2 сума доходу отриману 12.05.2014 відобразити витрати в колонці 8 понесені 28.02.2014 року і далі вказати всі витрати понесені після 28.02.2014 в стовбці 8(вказати кожний чек та суми витрат)???Дякую
Доброго дня!
Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); а у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо.
Дякуємо за питання!
Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); а у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо.
Дякуємо за питання!
Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила . Бухгалтер 11-05-2014 20:21
на підприємство Дочірнє підприємство камене-дробильний завод "Віта" приватного підприємства "Соріс" маємо ліцензію на використання надр розробляємо карєр КвЕД основний 08,11 .
Чи маємо ми право на перенесення терміну сплати до 28 числа по єдиному соціальному внеску?. Хто має право вказати ці пільги.тобто внести дані?
Доброго дня!
Відповідно до ч.6 п.4.3 Розділу IV (Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску) Наказу Міндоходів України від 9 вересня 2013 року №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Дякуємо за питання!
Відповідно до ч.6 п.4.3 Розділу IV (Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску) Наказу Міндоходів України від 9 вересня 2013 року №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Дякуємо за питання!
Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ТАМИЛА 08-05-2014 10:48
ЗДРАВСТВУЙТЕ !ПОМОГИТЕ РАЗОБРАТЬСЯ ,ОРЕНДУЕМ КАФЕ И ЛЕТНЮЮ ПЛОЩАДКУ,КОТОРАЯ НАХОДИТСЯ ПО ОДНОМУ АДРЕСУ,НА ЛЕТНЕЕ ВРЕМЯ ХОТИМ ПРОДАВАТЬ АЛКОГОЛЬ С ЛЕТНЕЙ ПЛОЩАДКИ ,НУЖЕН ЛИ МНЕ ТОРГОВЫЙ ПАТЕН И ЛИЦЕНЗИЯ НА УЛИЦУ ,ЕСЛИ РРО ОДИН НАХОДИТСЯ В ПОМЕЩЕНИИ И ПРОДАЖА ПРОХОДИТ ЧЕРЕЗ РРО В ПОМЕЩЕНИИ ,СПАКСИБО
Добрий день!!!
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.
Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.
Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 зі змінами та доповненнями.
Cуб’єкт господарювання, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі цими напоями, за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності (ст. 15 Закону №481).
Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання повинен придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями потрібно зазначити адресу місця торгівлі, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них, оскільки для місця торгівлі алкогольними напоями щорічна плата за ліцензію справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.
Крім того, всі місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру (ст. 15 Закону №481).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.
Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.
Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 зі змінами та доповненнями.
Cуб’єкт господарювання, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі цими напоями, за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності (ст. 15 Закону №481).
Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання повинен придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями потрібно зазначити адресу місця торгівлі, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них, оскільки для місця торгівлі алкогольними напоями щорічна плата за ліцензію справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.
Крім того, всі місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру (ст. 15 Закону №481).
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП Завзанов Костянтин Путрусович 14-05-2014 14:22
В електр. формі можна надавати звітність. Накладні ж та чеки мають бути на паперових носіях.
Дякуємо за запитання.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області