Налоговая справка ГФС

Відповідно до п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
     Об’єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (п.п. 1.3. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ).
     Згідно ст. 10 Закону України від 06 грудня 2012 року, № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства належить до складу доходів загального фонду Державного бюджету України на 2013 рік.
     Відповідно до абз. другого п. 2 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 зі змінами та доповненнями, платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, розрахунок збору органові доходів і зборів за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов’язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.
     Форма Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядок заповнення розрахунку суми вказаного збору затверджені наказом ДПА України від 01.12.2009 № 671 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 за № 125/17420.
     Отже, платники збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства щомісячно подають розрахунок до органів доходів і зборів, в тому числі у випадку відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності у звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об’єкта оподаткування.
     Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та ст. 252, 254 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.
     Ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах визначених у цій статті, однією з яких є подання заяви платником. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання .
     Враховуючи викладене вище, суб’єкт підприємницької діяльності може надати органу доходів і зборів, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення в подальшому господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв і пива в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, якщо він протягом поточного року припиняє продаж зазначеної продукції та у подальшому не передбачає її реалізацію.
     Для суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв додатковою умовою є одночасне завершення строку дії ліцензії або отримання органом доходів і зборів письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв.
     У цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності може не надавати розрахунок, починаючи із податкового звітного періоду (місяця) наступного за місяцем отримання органом доходів і зборів таких документів.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Якщо Ви сплачуєте ЄСВ то Вам нараховується трудовий стаж.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Якщо поповнення рахунку проходить відповідно наказу підприємства, щодо використання телефонних розмов в виробничих цілях то це не додаткове благо

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Алгоритм проведення юридичною особою перерахунку сум доходів та наданих фізичній особі податкових соціальних пільг складається з урахуванням положень пп.169.4.1 пп.169.4.2, пп.169.4.4 п.169.4 ст.169, абз. третього п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Перерахунок податкової соціальної пільги проводиться з метою забезпечення виконання норми ПКУ щодо обмеження розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).
     Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
     Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
     за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
     під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
     під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
     Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування;
     розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється:
     1) з граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги;
     2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%.
     проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;
     проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;
     у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;
     сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;
     якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійн

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Вибачте, Ваше запитання не стосується податкового законодавства

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Ви вписуєте в книгу обліку доходу платника єдиного податку виручку за день, яку отримали Ви сам та Ваші наймані особи.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Відповідно до пункту 23 перехідних положень ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання , у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. Тобто з 1 січня 2014 року продаж Вашого металолому буде обкладатися ПДВ

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня! Кошти, які надійшли від здачі в оренду нежитлового приміщення уже оподатковані. І Ви непорушуєте умов перебування на 2 групі платника єдиного податку, так як договір заключений з фізичною особою- громадянином . Вам краще на дальше  відкрити інший рахунок для отримання плати за оренду.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлюється Законом України від 02 вересня 1993 року N 3425 "Про нотаріат", абзацом другим статті 3 якого визначено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої, у вільний від роботи час.

 

У зв'язку з викладеним, а також з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених статтею 4 ПКУ, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону N 3425.

 

До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

 

- оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;

 

- страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

 

- технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

 

а) охоронна та пожежна сигналізація;

 

б) металеві двері або металеві ролети;

 

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

 

г) металеві шафи;

 

д) вогнестійкий сейф;

 

е) інформаційна вивіска;

 

є) обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

 

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

 

з) телекомунікаційні послуги;

 

и) меблі;

 

- програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

 

- встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

 

- виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

 

- витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

 

- витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

 

- витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

 

- проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

 

- оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

 

- сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

 

- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

 

- витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Шановна пані Зоя!

Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, а саме:
     1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
     2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
     Дія пп.2 п.291.4 ст.291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
     Відповідно до пп.4 п.293.4 ст.293 ПКУ до доходу, отриманого платниками єдиного податку, зокрема, першої і другої груп, від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку встановлюється 15 відсотків.
     Отже, дохід фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, першої або другої групи, отриманий за виконані роботи (надані послуги) суб’єкту господарювання - не платнику єдиного податку, перебуваючи на загальній системі оподаткування, оподатковуються за ставкою 15 відсотків.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

 Шановна пані Світлана! Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
     Згідно з п.п. 1 п. 4.1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2010 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455), єдиний внесок нараховується, зокрема, на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до Закону № 2464 сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до Закону № 2464 або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.
     Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (п.п. 2 п. 4.1 розділ IV Інструкція № 455).
     Абзацом другим п.п. 1 п. 4.3 розділу IV Інструкції № 455 визначено, що нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо.
     Отже, незалежно від періоду відкриття листка непрацездатності, кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зазначається в звітності по єдиному внеску (таблиця 6 додатка 4) у тому звітному періоді, в якому проведено нарахування суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Електронний ключ є обовязковим при електронному звітуванні, що зекономить Ваш час та позбавить черг до Територіальних органів Міндоходів для подання звітності.

Згідно п 49.3 ст.49 ПКУ 

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:  

 а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

 б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

 в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

дякуємо за питання.

Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області