Налоговая справка ГФС
Ольга 10-12-2013 13:13
Скажіть чи застосовується соціальна пільга при роботі по цивильно - трудовому договорі?
Добрий день!
З 1 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), згідно з п.п.169.2.1 п.169.1 ст.169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 пункту169.2 статті 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Таким чином, соціальна пільга при роботі на умовах договору цивільно - трудового характеру не застосовується.
З повагою, Христинівська ОДПІ
З 1 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), згідно з п.п.169.2.1 п.169.1 ст.169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 пункту169.2 статті 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Таким чином, соціальна пільга при роботі на умовах договору цивільно - трудового характеру не застосовується.
З повагою, Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Михаил 10-12-2013 4:20
Здравствуйте! Я занимаюсь торговлей на валютном рынке Forex. Частный трейдер. На данный момент пока преимущественно занимаюсь управлением только своих денег. Но так же получаю прибыль за управление инвесторскими счетами. Как в моем случае правильно платить налоги, каким образом подается в налоговую бумага о моих доходах, как считается прибыль? Надо ли мне обязательно открывать ЧП или СПД? Уточню некоторые детали, возможно помогут при ответе:
- торговый счет (прошу обратить внимание, так как разница между торговым счетом и банковским - огромная) на котором я провожу торговлю открыт мною в одной из стран, входящих в ЕС.
Добрий день!
Відповідно до пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Запровадження обов'язку податкового агента для торговця ЦП не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року, як на території України, так і за її межами.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
На виконання вимог п. 153.9 ст. 153 Кодексу Міністерство фінансів України спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку затвердило Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12).
Як і раніше, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ). Але за новим порядком під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи сам торговець як податковий агент враховуватиме документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів, незалежно від часу їх виникнення (понесення).
До таких витрат, крім суми, сплаченої під час придбання інвестиційного активу, Методика відносить також документально підтверджені додаткові фактично понесені витрати, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:
винагорода (комісія) торговцю ЦП;
біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;
вартість депозитарних послуг та/або послуг реєстроутримувача, затверджених відповідно депозитарною установою або реєстроутримувачем (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);
вартість банківських послуг, сплачених у зв’язку із здійсненням операцій з ЦП, за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді) (п.3.11 Методики).
Як документальне підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких він здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат (п.3.5 Методики). Такими документами є договори комісії, укладені з торговцем ЦП, договори купівлі-продажу ЦП, виписки з рахунку у цінних паперах зберігача, розрахунково-касові та інші платіжні документи. Податковий агент зобов’язаний зберігати оригінали або належним чином оформлені копії таких документів.
З огляду на те, що за наслідками року платник податку повинен самостійно подати до податкових органів декларацію та документи, що підтверджують суми його доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, рекомендуємо платникам податку надавати торговцю ЦП, через якого вони здійснюватимуть відчуження ЦП, оригінали договорів та інших документів для того, щоб торговець мав змогу оформити належним чином завірені копії, а оригінали повернути платнику податку.
Належно оформленою копією документа є копія, засвідчена торговцем цінними паперами, за участю якого пакет цінних паперів було придбано, або органом, установою чи організацією, що видала документ, або посвідчена нотаріально, або посвідчена торговцем ЦП, який є податковим агентом у зв’язку із продажем такого пакета цінних паперів (п.3.6 Методики).
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування. (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ)
У разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами, як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами.
Зазначені витрати враховуються при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з ЦП податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця ЦП, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою (п.3.4 Методики).
Підтвердження витрат під час продажу ЦП здійснюється на основі договору на їх придбання. При цьому такий договір може слугувати підтвердженням понесених витрат лише стосовно ЦП, придбаних на його основі. У разі продажу ідентичних цінних паперів, придбаних відповідно до іншого договору, підтвердження витрат здійснюється за таким договором. Відповідальність за неодноразове використання одного й того ж договору для підтвердження понесених витрат під час продажу ЦП несе платник податку, як за включення до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми понесених витрат, якщо такі дії призвели до заниження суми оподаткованого доходу (пп.120.1.1 п.120.1 ст.120 ПКУ).
Податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем ЦП при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку із виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації (п.2.23 Методики).
ФОП реєструватися не має потреби.
З повагою, Христинівська ОДПІ
Відповідно до пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Запровадження обов'язку податкового агента для торговця ЦП не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року, як на території України, так і за її межами.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
На виконання вимог п. 153.9 ст. 153 Кодексу Міністерство фінансів України спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку затвердило Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12).
Як і раніше, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ). Але за новим порядком під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи сам торговець як податковий агент враховуватиме документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів, незалежно від часу їх виникнення (понесення).
До таких витрат, крім суми, сплаченої під час придбання інвестиційного активу, Методика відносить також документально підтверджені додаткові фактично понесені витрати, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:
винагорода (комісія) торговцю ЦП;
біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;
вартість депозитарних послуг та/або послуг реєстроутримувача, затверджених відповідно депозитарною установою або реєстроутримувачем (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);
вартість банківських послуг, сплачених у зв’язку із здійсненням операцій з ЦП, за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді) (п.3.11 Методики).
Як документальне підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких він здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат (п.3.5 Методики). Такими документами є договори комісії, укладені з торговцем ЦП, договори купівлі-продажу ЦП, виписки з рахунку у цінних паперах зберігача, розрахунково-касові та інші платіжні документи. Податковий агент зобов’язаний зберігати оригінали або належним чином оформлені копії таких документів.
З огляду на те, що за наслідками року платник податку повинен самостійно подати до податкових органів декларацію та документи, що підтверджують суми його доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, рекомендуємо платникам податку надавати торговцю ЦП, через якого вони здійснюватимуть відчуження ЦП, оригінали договорів та інших документів для того, щоб торговець мав змогу оформити належним чином завірені копії, а оригінали повернути платнику податку.
Належно оформленою копією документа є копія, засвідчена торговцем цінними паперами, за участю якого пакет цінних паперів було придбано, або органом, установою чи організацією, що видала документ, або посвідчена нотаріально, або посвідчена торговцем ЦП, який є податковим агентом у зв’язку із продажем такого пакета цінних паперів (п.3.6 Методики).
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування. (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ)
У разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами, як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами.
Зазначені витрати враховуються при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з ЦП податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця ЦП, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою (п.3.4 Методики).
Підтвердження витрат під час продажу ЦП здійснюється на основі договору на їх придбання. При цьому такий договір може слугувати підтвердженням понесених витрат лише стосовно ЦП, придбаних на його основі. У разі продажу ідентичних цінних паперів, придбаних відповідно до іншого договору, підтвердження витрат здійснюється за таким договором. Відповідальність за неодноразове використання одного й того ж договору для підтвердження понесених витрат під час продажу ЦП несе платник податку, як за включення до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми понесених витрат, якщо такі дії призвели до заниження суми оподаткованого доходу (пп.120.1.1 п.120.1 ст.120 ПКУ).
Податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем ЦП при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку із виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації (п.2.23 Методики).
ФОП реєструватися не має потреби.
З повагою, Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Нещерет Світлана Миколаївна 09-12-2013 16:53
Фізична особа-підприємець 5-ї групи (без ПДВ) здійснює продаж прикрас через систему Інтернет з доставкою покупцям за допомогою кур"єрської доставки через логістичну фірму. Планує перейти на загальну систему оподаткування. Чи потрібно буде застосовувати РРО під час розрахунків з покупцями на загальній системі через кур"єра, якщо кур"єр працює не у ФОП.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Порядком N 614 чітко визначено процедуру реєстрації РРО, відповідно до якої реєстрація та взяття на облік здійснюються в органі міністерства доходів і зборів за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. Це загальне правило для всіх суб'єктів. Реєстратори, які застосовуватимуться на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), а також резервні РРО мають бути зареєстровані відповідно до загальних правил, тобто за місцезнаходженням (місцем проживанням) такої особи.
Порядком N 614 чітко визначено процедуру реєстрації РРО, відповідно до якої реєстрація та взяття на облік здійснюються в органі міністерства доходів і зборів за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. Це загальне правило для всіх суб'єктів. Реєстратори, які застосовуватимуться на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), а також резервні РРО мають бути зареєстровані відповідно до загальних правил, тобто за місцезнаходженням (місцем проживанням) такої особи.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Валентина 09-12-2013 10:32
Прошу подсказать, частный предприниматель на общей системе имеет ли право включать в затраты стоимость страховки арендованного автомобиля ( документы по страховке оформлены на ЧП) и второй вопрос, услуги мобильной связи. можна ли включить предпринимателю в затраты. ( заключен договор с поставщиком моб. связи. счета оплачиваем по банку)?
Відповідь на перше питання, Відповідно пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі-Податковий кодекс) будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Отже, згідно вищезазначеного, підприємство має право віднести суму сплачену на страхування орендованого автомобіля до складу витрат в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.
Відповідь на друге питання.Відповідно до абзацу «ґ» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати) належать до адміністративних витрат.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Одночасно витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності не включаються до складу витрат (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи наведене, якщо платник податків не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або визначено, що такі переговори провадилися фізичними особами, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в особистих цілях, то вартість послуг зв’язку не включається до складу витрат.
Якщо особу, яка здійснювала телефонні переговори в особистих цілях, ідентифіковано, то вартість спожитих нею послуг зв’язку визнається заборгованістю такої особи перед платником податку. Така заборгованість може бути погашена або шляхом внесення грошових коштів у касу платника податку, або шляхом її утримання із заробітної плати (за наявності відповідної заяви працівника чи наказу (розпорядження) директора).
Кошти, отримані від працівника як відшкодування вартості спожитих послуг зв’язку, фактично покривають понесені платником податку втрати, тому зазначені кошти не включаються до складу доходу такого платника податку.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Отже, згідно вищезазначеного, підприємство має право віднести суму сплачену на страхування орендованого автомобіля до складу витрат в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.
Відповідь на друге питання.Відповідно до абзацу «ґ» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати) належать до адміністративних витрат.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Одночасно витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності не включаються до складу витрат (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи наведене, якщо платник податків не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або визначено, що такі переговори провадилися фізичними особами, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в особистих цілях, то вартість послуг зв’язку не включається до складу витрат.
Якщо особу, яка здійснювала телефонні переговори в особистих цілях, ідентифіковано, то вартість спожитих нею послуг зв’язку визнається заборгованістю такої особи перед платником податку. Така заборгованість може бути погашена або шляхом внесення грошових коштів у касу платника податку, або шляхом її утримання із заробітної плати (за наявності відповідної заяви працівника чи наказу (розпорядження) директора).
Кошти, отримані від працівника як відшкодування вартості спожитих послуг зв’язку, фактично покривають понесені платником податку втрати, тому зазначені кошти не включаються до складу доходу такого платника податку.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталья 06-12-2013 17:51
Здравствуйте. Какие есть налоговые льготы у предпринимателя - инвалида 2 группы?
ФОП-інвалід 2 групи податкових пільг не має
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила 06-12-2013 16:10
При здійсненні річного перерахунку за 2013р,у грудні виявлено, що за квітень2013 р було помилково не нараховано і неутримано ПДФО в розмірі 200грн. Якщо дану суму виявлено відповідно до ст.169.4.2. чи потрібно самостійно нарахувати пеню і штраф?
Алгоритм проведення юридичною особою перерахунку сум доходів та наданих фізичній особі податкових соціальних пільг складається з урахуванням положень пп.169.4.1 пп.169.4.2, пп.169.4.4 п.169.4 ст.169, абз. третього п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Перерахунок податкової соціальної пільги проводиться з метою забезпечення виконання норми ПКУ щодо обмеження розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування;
розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється:
1) з граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги;
2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%.
проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;
проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;
у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;
сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;
якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійн
Перерахунок податкової соціальної пільги проводиться з метою забезпечення виконання норми ПКУ щодо обмеження розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування;
розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється:
1) з граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги;
2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%.
проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;
проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;
у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;
сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;
якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійн
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Татьяна 06-12-2013 15:56
Добрый день!
Подскажите пожалуйста подлежат ли налогообложением НДС платные услуги по копированию, ламинированию и сканированию, которые предоставляет высшее учебное заведение?
Якщо Ви платник ПДВ то відповідно ст.194 всі операції, крім операцій що не є об"єктом оподаткування або звільнені від оподаткування та операцій до яких застосовується нульва ставка оподатковуються за основною ставкою
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Светлана 06-12-2013 8:53
При заполнении отчета по ЄСВ возник вопрос: как правильно заполнить графу по кол-ву дней пребывания в трудовых отношениях по больничному по беременности. ФСС оплату больничного листа задержал и в ноябре проходят суммы предыдущего и последующих месяцев.заранее спасибо.
Записываются дни последующих месяцев
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
інна 05-12-2013 20:39
якщо людина була перші 2-квартали на спрощеній системі оподаткування, а потмі перейшла на загальну, як заповнити заяву для переходу знову на спрощену систему з нового року.? Які потібно вказувати доходи, за попередній рік, чи за перші два квартали?
Ви показуєте доходи, отримані повністю за попередній рік та подаєте розрахунок
доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року №1675
доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року №1675
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Лариса 05-12-2013 18:42
Здравствуйте. Скажите пожалуйста, правомерны действия налоговой ,которая отказывается принимать месячный отчет по ЕСН на флэшке,а только в электронном виде. Я на едином налоге ,2 группа .
:
Відповідно до п. 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.
Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим (п. 2.1 Порядку).
Електронна форма звіту до органів доходів і зборів формується страхувальником з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються в органі доходів і зборів за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України (п. 2.2 Порядку).
Згідно з п. 2.9. Порядку електронна форма звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.
Відповідно до п. 2.10. Порядку звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник (п. 2.17 Порядку).
Відповідно до п. 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.
Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим (п. 2.1 Порядку).
Електронна форма звіту до органів доходів і зборів формується страхувальником з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються в органі доходів і зборів за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України (п. 2.2 Порядку).
Згідно з п. 2.9. Порядку електронна форма звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.
Відповідно до п. 2.10. Порядку звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник (п. 2.17 Порядку).
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Людмила 05-12-2013 11:38
Скажите, нужно ли оформлять себя в трудовой книжка как физическое лицо- предприниматель?
Вибачте, Ваше запитання не стосується законодавства Міндоходів.
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ФОП Івашин Ігор Володимирович 10-12-2013 15:19
Відповідно до пп. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.
Враховуючи те, що нарахована сума відпускних розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.
З повагою, Христинівська ОДПІ
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області