Налоговая справка ГФС
Наталия 22-10-2013 15:10
Добрый день. Подскажите как можно списывать бензин на газонокосилку?
Дякуємо за запитання! В паспортних даних або в технічних документах повинні бути вказані норми витрат пального.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Громадянин 22-10-2013 15:8
Чи передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
«Інтернет - конференція»
Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 Кодексу).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.
Дякуємо за запитання!
Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 Кодексу).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.
Дякуємо за запитання!
Іра Мовчан 22-10-2013 14:44
Яка нерухомість не оподаткувується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
«Інтернет - конференція»
Відповідно до пп.265.2.2 п.265.2 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в т.ч. їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
д) гуртожитки;
е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.
Дякуємо за запитання!
Відповідно до пп.265.2.2 п.265.2 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в т.ч. їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
д) гуртожитки;
е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бреус Г 22-10-2013 14:31
Доброго дня! Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?
«Інтернет - конференція»
Згідно з пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Дякуємо за запитання!
Згідно з пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Меня зовут Зоя 22-10-2013 12:16
Здравствуйте! Наше предприятие занимается предоставление розничных услуг и продажи конечному потребителю через банковское кредитование. Возможно ли предоставление покупателю скидки на сумму % банка и какие налоговые последствия возникают у каждой из сторон?
Дякуємо за запитання! Насьогодні Ваше підприємство має право самостійно встановлювати ціни для споживачів. Однак,якщо публічні ціни будуть передбачені для групи громадян і з однаковою сумою знижки, то податкових наслідків не виникає. У разі, якщо ціна і сума знижки буде персоніфікованою то у покупця виникне додаткове благо і відповідно утримання ПДФО, а у підприємства податок на прибуток вдповідно.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Владимир 22-10-2013 10:34
Добрый день. Я плательщик единого налога 3 группа. У меня открыт счет 2600 на который мне по контракту перечисляет работодатель ЗП и с этих денег я плачу налог 5%. На счете открыт кредитный лимит который позволяет уходить в минус. Если я кредитный лимит погасил ранее снятыми деньгами и в назначении платежа указано, что это мои личные средства необходимо мне платить налог с этой суммы? Т.е. у мне на счет перечислили 10 000 грн, я снял 13 000 грн, потом через время положил на счет 3 000 грн, чтобы закрыть кредитный лимит, нужно ли мне платить налог 5% с этих 3 000 грн? Спасибо
Дякуємо за запитання!
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана Федорівна 22-10-2013 2:18
Доброго дня!
Якщо банк не вірно вказав платника, відповідно код ЄДРПОУ платника ФОП щодо сплати ЄСВ, як виправити ситуацію, якщо можливо? І якщо сплачувати штраф з суми 398,01 грн., то штраф 10% 39,80 грн. сплачувати з кодом платежу 101, а пеню в розмірі 0.1% в сумі 0,40 грн. з кодом 106?
Дякую.
«Інтернет - конференція»
Якщо Ваш банк невірно вказав платника при перерахуванні ЄСВ, то вказаний банк повинен направити до Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів де ви перебуваєте на обліку лист про виправлення помилки та зарахування коштів по правильним даним платника.
Щодо штрафних санкцій і пені , то Вам потрібно іх сплатити за кодом платежу 101. Водночас, Ви повинні звернутися до Вашого банку про відшкодування штрафних санкцій і пені по їх вині.
Дякуємо за запитання!
Якщо Ваш банк невірно вказав платника при перерахуванні ЄСВ, то вказаний банк повинен направити до Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів де ви перебуваєте на обліку лист про виправлення помилки та зарахування коштів по правильним даним платника.
Щодо штрафних санкцій і пені , то Вам потрібно іх сплатити за кодом платежу 101. Водночас, Ви повинні звернутися до Вашого банку про відшкодування штрафних санкцій і пені по їх вині.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Виктория 21-10-2013 20:48
Здравствуйте! Я ФЛП, плательщик ЕН 3 группа (5%). Скажите пожалуйста, при каком предельном обьеме доходов в течении календарного года, я буду обязана зарегистрироваться плательщиком НДС?
Шановна пані Вікторія! Відповідно до пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями для третьої групи платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Євгеній 21-10-2013 15:15
Доброго дня! Я подав документи на закриття ФОП, сплатив не вчасно 25-го числа ,мені нарахуваи штраф в розмірі 105 рн. Це не багато за 5 днів? Яким чином нараховуються штрафні санкції,і самостійно можна з ними ознайомитиь? Дякую!
Шановний пане Євгеній! . 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ОЛЬГА 21-10-2013 12:48
Доброго дня!
1. Звільнився працівник в жовтні, зразу після відпустки, зарплату і відпускні отримав в вересні. Як відображати звільнення в 1ДФ за 4 кв.? Тільки дату звільнення чи взагалі не показувати? Всі ж нарахування і виплати пройшли в вересні, а в 1ДФ в 3кв.???
2. Працівнику робили перерахунок прибуткового податку і за 3кв. в 1ДФ виходить з мінусом, це ж не буде вважатися помилкою?
Дякую за відповіді.
Шановна пані Ольга! Відповідно до пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Згідно з п.3.7 р.III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 із змінами (далі - Порядок) графа 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за ф.№ 1-ДФ (далі - податковий розрахунок) заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 податкового розрахунку не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
У графі 6 «Дата прийняття на роботу» податкового розрахунку відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття 27 грудня 2010 року, то у графі 6 податкового розрахунку потрібно вказати «27.12.2010» (пп. 3.7.1 п.3.7 р.III Порядку).
У графі 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку відображається дата звільнення фізичної особи з роботи аналогічно пп.3.7.1 п.3.7 р.III Порядку.
Враховуючи вищевикладене, у разі відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника графа 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку не заповнюється.
Згідно з п.3.7 р.III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 із змінами (далі - Порядок) графа 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за ф.№ 1-ДФ (далі - податковий розрахунок) заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 податкового розрахунку не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
У графі 6 «Дата прийняття на роботу» податкового розрахунку відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття 27 грудня 2010 року, то у графі 6 податкового розрахунку потрібно вказати «27.12.2010» (пп. 3.7.1 п.3.7 р.III Порядку).
У графі 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку відображається дата звільнення фізичної особи з роботи аналогічно пп.3.7.1 п.3.7 р.III Порядку.
Враховуючи вищевикладене, у разі відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника графа 7 «Дата звільнення з роботи» податкового розрахунку не заповнюється.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Володимир, бухгалтер 21-10-2013 12:11
Я працюю на підприємстві бухгалтером, моя трудова книжка заповнюється на цьому підприємстві. Одночасно я є ФОП - 3 група(єд податок). Сплачую за себе єсв-398,01грн. Проте за станом здоровя я часто знахожусь на лікарняному ліжку. Мене цікавить , чи можу я заключити договір добровільної участі у страхуванні на загальнообовязкове держ соц страхування у звязку зтимчасовою втратою працездатності? Працюючи бухгалтером знаю: по суміництву лікарняні листки оплачуються, а як бути в моїй ситуації?
Шановний пане Володимир! Вибачте, але питання оплати листків непрацездатності виходить за межі компетенції Міністерства доходів і зборів.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Павло Семенович 22-10-2013 15:22
Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Згідно з п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 ПКУ об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 ПКУ визначено, що об’єкти житлової нерухомості, які не є об’єктами оподаткування, зокрема, садові або дачні будинки не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за умови, що у власності платника є не більше одного такого об’єкта нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості (п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Платники податку - фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру житлової площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Таким чином, платник податку, за наявності кількох об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, має право до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) надати до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмове звернення (заяву) про вибір одного з об’єктів житлової нерухомості (садового або дачного), який за його власним бажанням не буде об’єктом оподаткування.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області