Налоговая справка ГФС
Микола 23-09-2013 16:50
Доброго дня! Я платник єдиного податку на ІІІ групі(5%) здаю в оренду власні нежитлові приміщення. Розмір орендної плати становить 1000,00грн. в міс. також додатково підприємству виставляються рахунки за спожиту електроенергію в розмірі 100,00грн. Підприємство утримує ПДФО з рахунку за спожиту електроенергію мотивуючи це тим, що в свідоцтві платника єдиного податку не вказаний відповідний вид діяльності. Підскажіть будь ласка чи правомірні дії підприємства щодо утримання з мене ПДФО. Я в запитанні вказую, що я платник єдиного податку на 3 групі, а з мене підприємство утримую ПДФО в розмірі 15%, а Ви надаєте відповідь про 2 групу.
Шановний пане Миколо!
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 цієї статті.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Відповідно до ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст.284 ГКУ).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГКУ)
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).
Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю - платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується за обраною ним ставкою, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно договору не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку та до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з пп.2 п.293.4 ст.293 ПКУ у розмірі 15%.
При цьому, у 2012 році платниками єдиного податку другої групи ставка 15% до доходу, отриманого від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку, не застосовується відповідно до п.2 підр.8 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 цієї статті.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Відповідно до ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст.284 ГКУ).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГКУ)
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).
Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю - платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується за обраною ним ставкою, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно договору не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку та до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з пп.2 п.293.4 ст.293 ПКУ у розмірі 15%.
При цьому, у 2012 році платниками єдиного податку другої групи ставка 15% до доходу, отриманого від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку, не застосовується відповідно до п.2 підр.8 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Саша 23-09-2013 13:10
Я неделю назад зарегистрировал ФОП. но до весны работать не буду, так как не получилось выкупить ларьок. Каким образом приостановить налогооблажение и пенсионый збор? Заранее спасибо!
Шановний пане Олександр!
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.5 ст.177 ПКУ зазначено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації (пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1395 (далі – податкова декларація). Фізична особа – підприємець разом з податковою декларацією подають додаток 5 до р. ІІІ декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності», де підприємець самостійно здійснює розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік.
З урахуванням викладеного, фізична особа підприємець на підставі даних, зазначених в податковій декларації про майновий стан і доходи, здійснюють остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалась діяльність.
У разі коли фізична особа – підприємець має намір припинити свою підприємницьку діяльність вона відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» розпочинає процедуру припинення підприємницької діяльності, яка регулюється ст.46, 47 цього закону та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.5 ст.177 ПКУ зазначено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації (пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1395 (далі – податкова декларація). Фізична особа – підприємець разом з податковою декларацією подають додаток 5 до р. ІІІ декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності», де підприємець самостійно здійснює розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік.
З урахуванням викладеного, фізична особа підприємець на підставі даних, зазначених в податковій декларації про майновий стан і доходи, здійснюють остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалась діяльність.
У разі коли фізична особа – підприємець має намір припинити свою підприємницьку діяльність вона відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» розпочинає процедуру припинення підприємницької діяльності, яка регулюється ст.46, 47 цього закону та іншими нормативно-правовими актами.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
НАТАЛІЯ 23-09-2013 12:48
Добрий день! В звіті 1ДФ помилка в коді посадової особи, яка підписує звіт,а сам звіт без помилок!!! Як виправити помилку і які штрафні санкції?
Шановна пані Наталія!
Пунктом 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі – Порядок), визначено перелік реквізитів, які заповнюються у податковому розрахунку.
Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розділом ІV Порядку.
Згідно із п.4.1 р.ІV Порядку коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок ( п.4.2 р.ІV Порядку).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. ( п.4.3 р.ІV Порядку)
Відповідно до п.4.4 р.ІV Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Разом із звітним новим та уточнюючим податковим розрахунком платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.
Пунктом 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі – Порядок), визначено перелік реквізитів, які заповнюються у податковому розрахунку.
Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розділом ІV Порядку.
Згідно із п.4.1 р.ІV Порядку коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок ( п.4.2 р.ІV Порядку).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. ( п.4.3 р.ІV Порядку)
Відповідно до п.4.4 р.ІV Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Разом із звітним новим та уточнюючим податковим розрахунком платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Ірина 23-09-2013 12:14
Фізична особа-підприємець, платним єдиного податку-3 група, ПДВ.
Отримав від фізичної особи поворотну фінансову допомогу, яку не повернув протягом 12 місяців.
Які податкові наслідки?
Шановна пані Ірина!
Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено умови, за яких фізичні особи - підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також групи, на які поділяються платники єдиного податку.
Відповідно до п.293.2 ст.293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для п’ятої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
3) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
4) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному пп.2 пп.293.3.1 або пп.2 пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп.1, 2, 3 і 5 п.291.4 ст.291 ПКУ (пп.1 п.293.4 ст.293 ПКУ).
Отже, поворотна (безповоротна) фінансова допомога, отримана та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, оподатковується фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку за обраними ставками, визначеними у п.293.2, 293.3 ст.293 ПКУ, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме:
перша група - не перевищує 150000 гривень;
друга група - не перевищує 1000000 гривень;
третя група - не перевищує 3000000 гривень;
п’ята група – не перевищує 20000000 гривень.
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, такі платники зобов’язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено умови, за яких фізичні особи - підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також групи, на які поділяються платники єдиного податку.
Відповідно до п.293.2 ст.293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для п’ятої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
3) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
4) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному пп.2 пп.293.3.1 або пп.2 пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп.1, 2, 3 і 5 п.291.4 ст.291 ПКУ (пп.1 п.293.4 ст.293 ПКУ).
Отже, поворотна (безповоротна) фінансова допомога, отримана та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, оподатковується фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку за обраними ставками, визначеними у п.293.2, 293.3 ст.293 ПКУ, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме:
перша група - не перевищує 150000 гривень;
друга група - не перевищує 1000000 гривень;
третя група - не перевищує 3000000 гривень;
п’ята група – не перевищує 20000000 гривень.
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників п.291.4 ст.291 ПКУ, такі платники зобов’язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
НАТАЛІЯ 23-09-2013 10:0
Добрий день! В звіті 1ДФ помилка в коді посадової особи, яка підписує звіт,а сам звіт без помилок!!! Як виправити помилку і які штрафні санкції?
Шановна пані Наталія!
Пунктом 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі – Порядок), визначено перелік реквізитів, які заповнюються у податковому розрахунку.
Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розділом ІV Порядку.
Згідно із п.4.1 р.ІV Порядку коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок ( п.4.2 р.ІV Порядку).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. ( п.4.3 р.ІV Порядку)
Відповідно до п.4.4 р.ІV Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Разом із звітним новим та уточнюючим податковим розрахунком платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.
Пунктом 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі – Порядок), визначено перелік реквізитів, які заповнюються у податковому розрахунку.
Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розділом ІV Порядку.
Згідно із п.4.1 р.ІV Порядку коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок ( п.4.2 р.ІV Порядку).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. ( п.4.3 р.ІV Порядку)
Відповідно до п.4.4 р.ІV Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Разом із звітним новим та уточнюючим податковим розрахунком платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Дмитрий 23-09-2013 9:16
Я ФЛП 2 группа без наемников, хочу взять отпуск в декабре 2013г. могу я написать заявление на отпуск в октябре, и не оплачивать единый в декабре?
Шановний пане Дмитро!
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Анастасия Сечина 22-09-2013 21:21
Прошу надати податкову консультацію з питань використання у договорах оренди нежитлового приміщення під офіс у фізичних осіб положень рішення Запорізької міської ради від 29.05.2013 №16.
Формула розрахунку мінімальної суми орендного платежу використовує у додатку 1 показник «Середня вартість 1 (одного) квадратного метра новозбудованого об’єкта, подібного до орендованого залежно від вартості будівництва.
Який порядок дій, якщо орендований об’єкт не є новозбудованим (25 років від забудови), і орендоване приміщення є приміщення є Неєловим, але розташоване у житловому будинку?
Доброго дня!
Ваше питання не відноситься до компенетції Міністерства доходів та зборів України.
Ваше питання не відноситься до компенетції Міністерства доходів та зборів України.
Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Olga 21-09-2013 17:26
арендодатель выписывает 2 счета на аренду помещения и возмещение налога на землю.
Может ли Арендатор включать ВОЗМЕЩЕНИЕ НАЛОГА НА ЗЕМЛЮ в РАСХОДЫ ? (в договоре Арендатор возмещает арендную плату и другие коммунальные платежи)
Уточніть ваше запитання. На якій смистемі оподаткування ви перебуваєте?
Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Сикорский Антон 20-09-2013 18:42
Хочу узнать ФИО и полный адрес ДПС в Черкассах для заключения договора о признании электронных документов.
Заранее спасибо.
Інтернет – конференція
Стороною на заключення договору щодо подання звітності в електронному вигляді від ДПІ у м. Черкасах виступає Заступник начальна ГУ Міндоходів у Черкаській області Проценко Т.В. Адреса ДПІ у м. Черкасах: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235.
Дякуємо за запитання!
Стороною на заключення договору щодо подання звітності в електронному вигляді від ДПІ у м. Черкасах виступає Заступник начальна ГУ Міндоходів у Черкаській області Проценко Т.В. Адреса ДПІ у м. Черкасах: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юрій 20-09-2013 15:44
Доброго дня! Підскажіть будь ласка з наведенням характерних прикладів за які порушення передбачена відповідальність згідно п.119.3 ст.119 ПКУ.
Інтернет – конференція
Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків становить склад правопорушення, передбаченого п. 119.3 цього Кодексу.
Отже, об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в протиправній бездіяльності - не зазначення такого номера в документах, або ж дії - зазначення недостовірного номера.
Обов'язок використовувати номер облікової картки органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків встановлюється статтею 70 Кодексу, зокрема, її пунктами 70.12 та 70.13. Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є всі зазначені вище особи.
Попри те, що п. 70.12 вимагає для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, оформлювати такі документи із зазначенням серії та номера паспорта, п. 119.3 не встановлює відповідальності за недодержання цього обов'язку. Відповідальність за цим пунктом не настає також в тому випадку, якщо зазначене діяння містить ознаки правопорушення, передбачено пунктом 119.2 цієї статті. Очевидно, відповідальність в такому випадку буде наставати саме за пунктом 119.2.
Штраф за вчинення правопорушення, передбаченого цим пунктом, встановлений у розмірі 170 гривень
Дякуємо за запитання!
Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків становить склад правопорушення, передбаченого п. 119.3 цього Кодексу.
Отже, об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в протиправній бездіяльності - не зазначення такого номера в документах, або ж дії - зазначення недостовірного номера.
Обов'язок використовувати номер облікової картки органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків встановлюється статтею 70 Кодексу, зокрема, її пунктами 70.12 та 70.13. Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є всі зазначені вище особи.
Попри те, що п. 70.12 вимагає для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, оформлювати такі документи із зазначенням серії та номера паспорта, п. 119.3 не встановлює відповідальності за недодержання цього обов'язку. Відповідальність за цим пунктом не настає також в тому випадку, якщо зазначене діяння містить ознаки правопорушення, передбачено пунктом 119.2 цієї статті. Очевидно, відповідальність в такому випадку буде наставати саме за пунктом 119.2.
Штраф за вчинення правопорушення, передбаченого цим пунктом, встановлений у розмірі 170 гривень
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Микола 20-09-2013 15:41
Доброго дня! Я платник єдиного податку на ІІІ групі(5%) здаю в оренду власні нежитлові приміщення. Розмір орендної плати становить 1000,00грн. в міс. також додатково підприємству виставляються рахунки за спожиту електроенергію в розмірі 100,00грн. Підприємство утримує ПДФО з рахунку за спожиту електроенергію мотивуючи це тим, що в свідоцтві платника єдиного податку не вказаний відповідний вид діяльності. Підскажіть будь ласка чи правомірні дії підприємства щодо утримання з мене ПДФО.
Інтернет – конференція
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 цієї статті.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Відповідно до ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст.284 ГКУ).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГКУ)
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).
Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю - платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується за обраною ним ставкою, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно договору не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку та до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з пп.2 п.293.4 ст.293 ПКУ у розмірі 15%.
При цьому, у 2012 році платниками єдиного податку другої групи ставка 15% до доходу, отриманого від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку, не застосовується відповідно до п.2 підр.8 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Дякуємо за запитання!
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 цієї статті.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Відповідно до ст.283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст.284 ГКУ).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГКУ)
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).
Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю - платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується за обраною ним ставкою, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно договору не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку та до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з пп.2 п.293.4 ст.293 ПКУ у розмірі 15%.
При цьому, у 2012 році платниками єдиного податку другої групи ставка 15% до доходу, отриманого від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку, не застосовується відповідно до п.2 підр.8 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Аня 24-09-2013 10:43
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області