Налоговая справка ГФС
елена 15-11-2015 20:6
Добрый вечер.Подскажите страшно ли это,выбитая накладная на конечного потребителя по кассовому аппарату не соответствует накладной зарегистрированной ни по ценам ни по номенклатуре
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено адміністративної відповідальності за порушення правил ведення касових документів.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Рыбалко Юрий Николаевич 13-11-2015 23:50
драствуйте. Как мне быть! Я работаю в охране и хочу уволиться но как выяснилось что не официально. Они мне должны 6000. Гривен и как я могу получить свою зарплату и куда мне обращятся.
Якщо Ви платник Черкаської області пропонуємо Вам отримати безкоштовну правову допомогу за номером телефону (0472) 33-91-11. Якщо Ви платник іншої області пропонуємо Вам звернутися за такою ж безкоштовною правовою допомогою в центр обслуговування платників при державній податковій інспекції за місцем Вашої прописки.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ганна 13-11-2015 16:24
Добрий день.Підприємство УТОС виконує роботи які мають пільги по ПДВ.Підприємство закуповує матеріали з ПДВ ,які використовуються для виконання робіт ,що пільгуються.Чи необхідно відображати податковий кредит в декларації по ПДВ за жовтень? Якщо необхідно то в якому рядку декларації?
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Тобто податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
При цьому всі суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.10.2014 за № 1267/26044 із змінами і доповненнями.
А саме:
в рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
в рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
в рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0%.
Операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються в рядку 12 декларації.
З урахуванням змін, внесених до ПКУ в частині формування податкового кредиту, рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.
Разом з тим, товари/послуги, необоротні активи, придбані без податку на додану вартість, (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, що не є об’єктом оподаткування тощо) відображаються у рядку 11.1 розділу ІІ декларації.
Тобто податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
При цьому всі суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.10.2014 за № 1267/26044 із змінами і доповненнями.
А саме:
в рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
в рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
в рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0%.
Операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються в рядку 12 декларації.
З урахуванням змін, внесених до ПКУ в частині формування податкового кредиту, рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.
Разом з тим, товари/послуги, необоротні активи, придбані без податку на додану вартість, (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, що не є об’єктом оподаткування тощо) відображаються у рядку 11.1 розділу ІІ декларації.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ірина 13-11-2015 16:17
Добрий день ,ФОП 3 група (зареєстрований касовий апарат) попередньо за 2015рік матиме валовий дохід менший ніж 1млн.грн. Чимає право ФОП з 01.01.2016р. перейти на 2 групу та зняти касовий апарат з обліку?
Так, Фізична особа - підприємець має право змінити з 1 січня 2015 року групу єдиного податку та без РРО.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Наталія 13-11-2015 12:45
ДОБРОГО ДНЯ. ЯК В ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ ВКАЗУВАТИ НАЗВУ ПІДПРИЄМСТВА, ЗГІДНО НАЗВИ ЗАЗНАЧЕНОЇ В СТАТУТІ (МАЛЕНЬКІ БУКВИ), ЧИ ЗГІДНО ВИТЯГУ З ЄДР ЮО(ВЕЛИКІ БУКВИ)?
В податковій накладній вказується назва згідно статутних документів підприємства (п.п. в) п. 201.1 ст. 201 Кодексу)
Головне управління ДФС у Черкаській області
Олена 13-11-2015 10:47
Доброго дня! Я ФОП на 2 групі, вид діяльності - діяльність туристичних операторів. Підкажіть будь ласка, як правильно відображати дохід від туристичних послуг, якщо витрати ФОП на єдиному податку не веде? Згідно ПКУ, мій дохід - це різниця між отриманою сумою від туриста та сумою перерахованою за тур туроператору. Потрібно в книзі відображати суми, які перераховано туроператору, в гр. 3. Або відображати чисту суму доходу в гр. 2. Як буде правильно, щоб при перевірці не нарахували штраф. Дякую за відповідь.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Агентський договір повинен визначити сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ГКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – турагент, який здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, не є комерційним агентом, тобто не має повноважень укладати агентські договори відповідно до вимог ст. 295 ГКУ та не має права при наданні посередницьких послуг туроператорам – не платникам єдиного податку обирати другу групу платників єдиного податку.
В разі, якщо Ви дієте без укладання договору з туроператором, Ви можете здійснювати діяльність на ІІ групі, але доходом платника податку вважається вся отримана виручка та відповідно повністю відображається в книзі.
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Агентський договір повинен визначити сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ГКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – турагент, який здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, не є комерційним агентом, тобто не має повноважень укладати агентські договори відповідно до вимог ст. 295 ГКУ та не має права при наданні посередницьких послуг туроператорам – не платникам єдиного податку обирати другу групу платників єдиного податку.
В разі, якщо Ви дієте без укладання договору з туроператором, Ви можете здійснювати діяльність на ІІ групі, але доходом платника податку вважається вся отримана виручка та відповідно повністю відображається в книзі.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ольга 13-11-2015 8:33
Может ли предприятие оставаться на едином налоге после продажи автобуса? Основной вид деятельности - пассажирские перевозки. Автобусы являются при этом основными средствами предприятия. Поэтому не совсем ясно- считается ли обновление автопарка на предприятии торговлей подакцизными товарами.
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно із п.п. 291.5.1.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа - платник єдиного податку має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі.
При цьому при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно із п.п. 291.5.1.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа - платник єдиного податку має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі.
При цьому при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Алика 12-11-2015 20:25
Налоговая накладная выписана случайно по ценам ниже закупочных.Зарегистрирована. Сумма налоговой накладной измениться не должна. Можно поменять количество товара и проставить верные цены. Как правильно в данном случае выписать расчет корректировки? спасибо заранее.
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Тобто можна змінити кількість товару і поставити вірні ціни, якщо вони відповідають договору постачання товарів/послуг.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Тобто можна змінити кількість товару і поставити вірні ціни, якщо вони відповідають договору постачання товарів/послуг.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Лера 12-11-2015 20:8
Договір поставки укладено з нерезидентом, якого не зареєстровано у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, а приймати платежі уповноважено одного з дитрибьюторів постачальника навпаки зареэстрованого в такій державі. З огляду на п.39.2.1.2. ПКУ необхідно звертати увагу на місце реєстрації постачальника чи дистрибьютора?
Для врахування усих особливостей та надання відповіді просимо Вас зателефонувати за номером тел. (0472) 33-91-79 (Олег Сергійович) ГУ ДФС у Черкаській області.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юрій Антонович 12-11-2015 17:46
Добрий день. Я є платником єдиного податку. Прошу вас надати роз’яснення із посиланням на статті ПК України, про те, чи можу я надавати послуги з організації харчування юридичній особі на загальній системі оподаткування, беручи до уваги той факт, що платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію спроживання продукції власного виробництва із закуплених товарів, що є основним видом діяльності для такої фізичної особи. Дякую.
Залежно від обраної Вами групи, можливі наступні варіанти.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Пунктом 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 № 219 із змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень. (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Тобто, платники ІІІ групи можуть здійснювати діяльність з усіма без виключення суб’єктами господарювання.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Пунктом 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 № 219 із змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень. (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Тобто, платники ІІІ групи можуть здійснювати діяльність з усіма без виключення суб’єктами господарювання.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Раиса 12-11-2015 12:0
Выписана рк на уменьшение налоговых обезательств в последний день октября а зарегистрирована в едином реестре девятого ноября. В какой месяць включается рк в октябрь или носябрь?
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Враховуючи викладене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) та податковий кредит отримувача (покупця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Оскільки розрахунок коригування складений в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ 15-денного терміну), то на підставі такого розрахунку коригування постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування (тобто в жовтень).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Враховуючи викладене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) та податковий кредит отримувача (покупця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Оскільки розрахунок коригування складений в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ 15-денного терміну), то на підставі такого розрахунку коригування постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування (тобто в жовтень).
Головне управління ДФС у Черкаській області
Тетяна 16-11-2015 13:12
Головне управління ДФС у Черкаській області